Стає гарною традицією у Національному музеї літератури України проводити вересневі вечори пам’яті поета Юрія Тітова. Заразом вручається літературна премія його імені.
Вже 5 років, як Юркова душа у вічності. Нині йому виповнилося б лише 47.
12 вересня згадували, читали поезії, співали пісень на слова Юрія Тітова. Вшанували присутню на заході матір поета Лідію Петрівну, яка носила під серцем свого талановитого сина, а тепер носить у серці вічну пам’ять про нього.
Модерували подію поет Владлен Ковтун та Заслужена журналістка України Нелля Даниленко.
Юрій Тітов — унікальна творча особистість. Від народження прикутий до інвалідного візка — зумів подарувати нам цілий сонм досконалих поезій про Божі істини, кохання та любов до України. Кожну літеру Юрко набирав носом, а кожне слово диктувало серце. Хто бодай раз прочитає збірку поезій Тітова – знайде своє, сокровенне.
Літературну премію імені Юрія Тітова у чесному творчому змаганні здобув поет, репер, службовець Національної гвардії України Артем Лоїк. Лауреат прочитав один свій вірш «На таке здатні тільки українці», який викликав овації.
Кожна строфа – гімн українству:
«Не коритись царям – бунтувати!
Вдома, в лісі, в окопі, в криївці!
«Заповітом» в собі вбити вату!
На таке здатні лиш Українці».
Очільниця Київської організації Національної спілки письменників України Тетяна Фольварочна вручила диплом лауреата премії імені Юрія Тітова та привітала з нагородою.
Прозвучали щемливі строфи Юрія Тітова у виконанні Народних артистів України Анатолія Паламаренка, Олександра Василенка, Заслуженої артистки естрадного мистецтва України Тетянb Мирошниченко , Заслуженої артистки України Тетяни Школьної, лауреата всеукраїнських і міжнародних конкурсів Маркіяна Свято та ансамблю української пісні Центру творчості «Печерськ» під керуванням Андрія Желізка.
Особливо зворушливо звучали поезії у виконанні студентів Міжнародного університету розвитку людини «Україна», де свого часу навчався Юрій.
Як зазначив у посланні Апостольського екзарха для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії Владика Богдан Дзюрах, яке на його прохання зачитав Владлен Ковтун, —
«…нехай невидима, але реальна близькість Юрія Тітова зігріває українців теплом його любові. А його пророче слово і заступницька молитва перед Господом супроводжують нас у нашому паломництві до повноти життя в правді, гідності та свободі».