У рамках теми «Сучасна українська поезія у світі: переклади і перспективи» відбувся вечір пам’яті Володимира Забаштанського
37
2 листопада у рамках теми «Сучасна українська поезія у світі: переклади і перспективи» у Національному музеї літератури України відбувся вечір пам’яті поета, перекладача, громадського діяча, невтомного керівника літстудії Володимира Забаштанського (05.10.1940 – 02.12.2001).
На вечір завітали відомі українські поети, перекладачі, шанувальники творчості В. Забаштанського.
Модераторкою події стала поетеса Наталка Білоцерківець.
Життя і творчість поета – унікальний приклад виняткової сили духу надзвичайно вольової особистості. У неповних вісімнадцять літ втратив зір і руки… Не виходило навчатися за системою Брайля, тож вимушений був покладатися лише на свою феноменальну пам’ять.
Вірші з голосу записувала невтомна дружина Ольга Василівна: «Стали в путі незамінні навік очі і руки моєї дружини».
У найскладніший момент життя доля звела молодого хлопця із Андрієм Малишком, Володимиром Сосюрою та Євгеном Кравченком, які благословили його на творчість.
«Як поет, Володимир Забаштанський без анінайменшої скидки на особисті обставини – з когорти видатних», – написав Василь Герасим’юк. І 1986 року поет був удостоєний Шевченківської премії.
Присутня на вечорі поетеса Наталка Білоцерківець поділилась своїми спогадами про Володимира Омеляновича, а наукова співробітниця Музею літератури Наталія Кучер підкреслила, що невипадковим є збіг, що 85-літній ювілей Забаштанського вшановується в атмосфері виставки, присвяченій 40-річчю загибелі Василя Стуса, якому поет присвятив глибокий, щемливий вірш.
Професор Михайло Наєнко згадав спільні студентські роки і подарував музею книги своїх спогадів, а письменник і перекладач Дмитро Чистяк ушанував вечір пам’яті від імені Національної спілки письменників України.
Читала вірші Володимира Забаштанського та провела зустріч актриса Національного Центру театрального мистецтва ім.Леся Курбаса Галина Стефанова.
