Як передає кореспондент Укрінформу, презентація та зустріч з читачами відбулася 18 вересня на літній сцені «Мушля» у Маріїнському парку.
Це – двотомник, перша частина якого написана у вигляді щоденника, а друга — складається з 15 оповідань про життя в’язнів у російській тюрмі, які сиділи там разом з ним.
Книга вийшла друком у «Видавництві Старого Лева».
«Свій щоденник я писав без зносок, не виділяв, який то саме день був — просто потік тексту, такого ще й ніби корявого. Тому тюремники, які часто брали до рук ці зошити, нічого не могли там зрозуміти.
Писати щоденник — з одного буку, це була моя внутрішня потреба і підтримка. А з іншого боку, я від самого початку звертався у текстах до своїх читачів чи редакторів свого рукопису. Бо не знав тоді, чим ця вся історія закінчиться. Якби я не вижив, це був би останній спогад про мене», сказавСенцов під час презентації.
В коментарі Укрінформу він долав, що більше не має бажання вести щоденник.
А також сказав, що будучи автором 6 книг не вважає себе письменником, «та й режисером також».
Двотомник вийшов накладом 2 тисячі примірників. Російською мовою та українською в перекладі Сергія Осики.