В Османському архіві знайдено документи, пов’язані з діяльністю посольства УНР у Стамбулі та публічною дипломатією.
Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповів Надзвичайний та Повноважний Посол України в Туреччині Андрій Сибіга.
«Османська імперія на той час була своєрідним хабом дипломатичним, де перетиналося дуже багато геополітичних інтересів. І Україна там була присутня. Ми бачили поточні документи, знайшли перші прояви публічної дипломатії, коли дружина українського посла Лотоцького в українській вишиванці на шпальтах центральних газет сфотографувалася. Це мало великий резонанс», — розповів Андрій Сибіга.
Він також розповів про знайдені в Османському архіві боргові зобов’язання працівників українського посольства в Стамбулі, підтвердження, що посольство УНР розміщувалося у престижному місці та функціонувало чотири роки.
«Посольство мало навіть два автомобілі, що на той час – небачена розкіш. Тобто держава вибудувала один із важливих атрибутів – дипломатичну службу», — пояснив посол.
Він висловив переконання, що попереду ще багато цікавих знахідок, пов’язаних з історією України.
«Про Крим я взагалі скажу, що там надзвичайно велика кількість документів, які також ще чекають на свого дослідника. Про Київ, я задавав у пошук, багато документів. Є листування, доповіді воєначальників про бої, у тому числі з козаками. Там все це є. Ще бачив листи Роксолани або Хюррем Султан», — розповів Сибіга.
Читайте також: ЄС розкритикував Туреччину за повернення собору Святої Софії статусу мечеті
За його словами, в наступному році планується реалізація досліджень трьох українських учених, що передбачає роботу в Османському архіві.
Як повідомлялося, у листопаді цього року українські дипломати знайшли в Османському архіві унікальні документи — оригінали текстів Брест-Литовського мирного договору (1918) та ратифікаційної грамоти гетьмана Павла Скоропадського. На початку грудня факсимільну автентичну копію Брест-Литовського договору було передано в Україну.
Протокол про співпрацю між державними архівними службами України та Туреччини підписано у лютому 2020 року. У документі йдеться про налагодження, посилення та розвиток взаємовигідного і конструктивного діалогу між архівними установами двох країн.