Українську письменницю з Закарпаття Галину Малик номінували на премію Андерсена
Українську письменницю Галину Малик номінували на Міжнародну премію Ганса Крістіана Андерсена – це найпрестижніша у світі премія у сфері дитячої літератури, яку порівнюють з Нобелівською. Лавреатів оголосять у квітні 2022 року, в день народження видатного данського казкаря. Наразі ще жоден українець не здобував цієї відзнаки.
Чому для України важливе навіть номінування на премію Андерсена, що це означає для іміджу української літератури та чим допоможе у війні з Росією?
СВОГО ЧАСУ НА ПРЕМІЮ НОМІНУВАЛИ НЕСТАЙКА
— Номінування українських авторів на премію Андерсена стало можливим завдяки Національній секції IBBY (International Board on Books for Young People), яка віднедавна оселилася у Національній бібліотеці для дітей і метою якої є пропагування книг для дітей. Загалом, це величезна робота, у якій бере участь весь колектив бібліотеки. І я хочу висловити кожному з причетних до цієї важливої справи сердечну вдячність за високу оцінку моєї праці, – каже пані Галина Малик.
Свого часу на премію Андерсена номінували Всеволода Нестайка, лауреатом він так і не став, але його внесли до Почесного списку цієї премії.
— Я звісно, не маю великих ілюзій щодо її отримання. Україна не належить до країн з вибудуваною системою пропаганди сучасної дитячої літератури. Сучасної – адже премія присуджується лише живим письменникам. А ще не треба забувати, що ми країна, де йде війна. Але це чудово, що IBBY у нас запрацювала. Знаю, що також номіновано українських авторів і на премію Астрід Ліндгрен, тобто мова про те, що Україна почала виходити на міжнародну, світову арену й у сфері дитячої літератури, – каже письменниця.
«НАС ПРОСТО НЕ ВИДНО”
Галина Малик з сумом наголошує, що в Україні є багато чудових дитячих письменників, але вони невідомі в Європі.
— Перекладів на європейські мови мало, це настільки мізерна частина, що нас просто не видно. Я минулоріч потрапила до списку премії “Білі круки 2020” – це престижний щорічний каталог книжкових рекомендацій у галузі міжнародної дитячої та юнацької літератури («White Ravens 2020»). Туди номінували мою книгу “Піратський маршрут”, що вийшла у Видавництві Старого Лева і мала успіх, – розповідає письменниця.
З її слів, імідж української дитячої літератури потрібно формувати, адже новітня українська література – одна із найсильніших в Європі, що вже неодноразово відзначалося на міжнародних книжкових форумах. А саме з літератури дитячої, наголошує Галина Малик, виростає велика література, як і виростають також і читачі. Хто не читає дитячих книжок, не читатиме й дорослих.
ГЕРОЇ ЧИ МОНСТРИ?
Ми поцікавилися у пані письменниці, чому вчать дітей герої з її творів – Аля, лицар Горчик, хлопчик Хроня.
— Кожен герой – це завжди або часточка автора, або уособлює риси, які автор хотів би бачити в собі чи в оточенні. Або, якщо герой негативний – які б бачити не хотів. От безпритульний хлопчик Хроня – він чесний, з великим добрим серцем. Для нього важливо – хто він є, і куди йде. Він шукає свої корені. Нам, кожному українцю, особливо зараз дуже важливо це знати – хто ми, звідки і де наше коріння, – каже письменниця.
— А от про те, куди ми йдемо – розкаже мій лицар Горчик. Це герой, котрий ладен захищати те, що він має, бо свідомий, чому він це захищає.
А ще для мене дуже важливо, щоб мої герої несли в собі людяність. Я б взагалі хотіла, аби у наших дітей, було більше справжніх героїв із тими вічними гуманними цінностями. Адже сучасні діти зростають серед дегуманізованих героїв, які заполонили екрани та Інтернет. Навколо них – щоразу більше монстрів, якихось залізних людей, і ці герої нібито й добрі, але… Чого ж вони тоді такі страшні?..
Мене дуже турбує питання дегуманізації людини – і в літературі, й у медіа! Нещодавно я почула розповідь священника у розмові з відомим письменником про трирічну дівчинку, якій вперше дали до рук книжку замість планшета. То вона спробувала гортати ту книжку, як планшет – водила по ній пальчиком. І коли побачила, що картинка не гортається – зі здивуванням подивилася на свій пальчик: мовляв, що з ним не так? Пальчик не працює? Поламався? Тобто, дитина себе сприймала як робота, як механізм.
— Але я все ж не втрачаю віри у здатність людей залишатися людьми, вірю у здоровий глузд людства. Все таки, є те, що людину завжди витягає на рівень людини. Література, і дитяча насамперед, – одна з таких речей, – каже письменниця.
МІЖНАРОДНІ ПРЕМІЇ І ВІЙНА З РОСІЄЮ
Письменниця також наголошує, що такі конкурси, як премія Андерсена, дуже потрібні.
— Це не лише імідж для літератури, – акцентує письменниця. – Будь-яка увага світової спільноти до України зараз нам допоможе у війні з Росією – навіть премія в сфері літератури для дітей, – наголошує Галина Малик.
Письменниця пояснила, що премію Андерсена дають не за окремий твір, а за життєвий доробок автора.
Премія імені Ганса Крістіана Андерсена (англ. Hans Christian Andersen Author Award) – міжнародна премія, яку вручають за видатний внесок у дитячу літературу найкращим письменникам і художникам-ілюстраторам дитячої книги. Організована 1956 року Міжнародним комітетом з дитячої та юнацької літератури ЮНЕСКО за рекомендацією його засновника та першого президента, видатної діячки світової дитячої літератури Йєлли Лепман.
Для авторів дитячої літератури премія Андерсена є найпрестижнішою міжнародною нагородою.
Найвищою та найпочеснішою з трьох премій-нагород вважається Золота медаль з профілем казкаря. Її присуджують найвизначнішим й прогресивним майстрам у галузі дитячої книги та вручають на конгресі Міжнародної ради з дитячої книги (IBBY). Серед них – такі знані письменники, як Марія Ґріпе, Джеймс Крюс, Сельма Лагерлеф, Астрід Ліндгрен, Еріх Кестнер, Туве Янссон, Джанні Родарі, Кетрін Патерсон.
1979 року до «Особливого почесного списку Ганса Крістіана Андерсена» (Special Hans Christian Andersen Honor List) вписано ім’я Всеволода Нестайка та його книжку «Тореадори з Васюківки».
Що ж до Галини Малик – то вона відома, як письменниця, перекладачка, редакторка, громадська діячка, укладачка антологій закарпатської літератури ХХ століття, у тому числі поезії та прози для дітей, авторка першого українського новітнього коміксу для дітей (у співавторстві з художником А.Гойдою), українського «фентезі для найменших» та підліткового соціального фентезі (дилогія “Злочинці з паралельного світу”). Вона є авторкою першої української інтерактивної дитячої книги для iPad. Лауреатка премії журналу «Перець» за найкращі вірші для дітей, премії ім. Олександра Копиленка за повісті «Аля в країні Недоладії», літературної премії ім. Лесі Українки.
Тетяна Когутич, Ужгород
Фото з відкритих джерел