Фільм — портрет Тараса Прохаська, режисерки-документалістки Анни Фесун. Документація письменника у площині його живого слова. Фіксація Тарасової літератури того магічного ґатунку, яка стається лише в особливому просторі — в присутності оповідача, в процесі його говоріння наживо. І в площині цього живого епосу — магії слова промовленого — окрім того, про що йде мова, цінним також є і те, як мова твориться. Цінним є голос, цінним є тембр, інтонації, ритм, мова очей, долонь, важливим є кожен порух. Важливим є місце: рідне житло — батьківська хата, де минуло дитинство, рідний ландшафт, який творив світобачення Тараса, підказував шлях його життєвого призначення. Є знання, які можливо передати лише наживо, через відчуття присутності, через стан — кіно «Прохасько» є таким станом, який відбувся одного листопадового дня у Делятині.