Після того, як президент Петро Порошенко у травні 2015 року підписав закон про заборону пропаганди комуністичного режиму та його символіки (так званий закон про декомунізацію), минуло майже сім років. За цей час багато хто вже забув про існування такої політсили, як Комуністична партія України та її лідерів. Не викликає сумніву, що переважна більшість українських громадян твердо переконана: КПУ «закрили» тоді ж, 2015-го. Проте, як з’ясовується, це не так!
Справді, у грудні 2015 року Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив рішення про заборону діяльності КПУ, але партія подала на це рішення апеляцію, 18 січня 2022 року, у Шостому апеляційному адміністративному суді відбулося засідання з цього приводу. У слуханні оголошено перерву до 22 березня, а це означає, що формально КПУ, хоч, як це не дивно, досі перебуває у законному полі.
Цікаво, що на тлі гучних заборон низки «токсичних» телеканалів та інших ЗМІ, що трапилися минулого року, офіційний сайт КПУ досі справно діє і навіть більше — регулярно наповнюється новинами та іншими матеріалами (цей ресурс можна легко нагуглити). Сайт багатий на комуністичну символіку: на ньому широко представлені герб і прапор СРСР, можна прочитати привітання з 99-ю річницею утворення Радянського Союзу, пам’ятки для тих, хто «вивчає історію більшовизму та теоретичну спадщину В. І. Леніна»; є на ньому і барвисті банери, які вітають читачів зі 150-річною річницею Ілліча та зі 140-річною — Сталіна. І, зважаючи на все, жодної реакції ані від правоохоронних органів, ані від патріотичних активістів на цю бурхливу діяльність, вочевидь, досі ще не було.
Це ще дивніше, якщо врахувати, що в Україні процес масової декомунізації триває вже давно, а стосовно деяких громадян навіть порушено реальні кримінальні справи.
Так, у травні 2017 року один із судів Львова засудив на 2,5 роки позбавлення волі умовно (із застосуванням угоди про визнання провини) студента університету за публікацію у період з травня 2015 року до квітня 2016 року філософсько-політичних цитат із творів Леніна. Суд також ухвалив знищити «Капітал» Карла Маркса, партійний квиток, комсомольські документи.
У 2019 році під пильне око закону потрапив 44-річний житель Овідіополя, який лише торгував раритетною сувенірною продукцією радянської доби.
Минулого року ще один львівський студент отримав рік умовно за пропаганду комунізму, бо ходив вулицями у футболці з комуністичною символікою.
Нарешті, широко відомим стала справа пенсіонерки з Херсонщини, яка з 2016 по 2018 роки розмістила в інтернеті кілька зображень радянського герба, фотографію Леоніда Брежнєва та кілька інших елементів, що підпадають під дію ч. 2 ст. 436-1 КК – того самого закону про декомунізацію. Суд визнав жінку винною та призначив п’ять років позбавлення волі з відстроченням на рік.
На тлі всіх цих справ щодо звичайних і загалом безневинних громадян цілком легітимна активність КПУ постає у цікавому ракурсі.
P.S. Тим часом на місцях влада продовжує виявляти особливу пильність у забезпеченні виконання закону про декомунізацію. Як повідомляє сайт Херсонської міськради, днями у Дніпровському районі обласного центру відбувся рейд, у якому взяли участь фахівці відділу життєдіяльності виконавчого комітету Дніпровської районної у місті ради разом із представниками Відділу поліції №1 Херсонського РУП ГУНП у Херсонській області.
Представники влади пройшлися вулицею Університетською від вулиці Поповича до проспекту Текстильників: перевіряли таблички з адресами на будинках. Неважко здогадатися, що насамперед інспекторів цікавили таблички на будинках по колишній вулиці 40 років Жовтня. Як наголошується в повідомленні, всі керівники закладів, на будинках яких були помічені адресні покажчики, що не задовольняють законодавчим вимогам, з розумінням поставилися до зауважень представників місцевої влади щодо їхньої заміни, пообіцявши найближчим часом усунути порушення законодавчих вимог.
Головне фото з архіву «Вгору«
Микола Овчаренко