Лейпцизький зоопарк – найкращий у Німеччині. Мої діти виросли поміж зебрових смуг та серед плям жирафів, під пісковим душем із слонячих хоботів, на спинах дромадерів. А вчені славетного Інституту еволюційної антропології вивчили багато нового про поведінку войовничих шимпанзе, хтивих бонобо, рудих орангутангів-відлюдників та срібноспинних шейхів-горил.
А десять років тому в зоопарку побудували ще один спеціальний дім і назвали його Гондваною. Мешканці Лейпцига дуже ним пишаються. Це кругла споруда площею як два футбольних стадіони, найбільше у Європі крите зооприміщення. Гондвана – це симуляція тропіків, рай, де екзотичні тварини мешкають у штучних смарагдових джунглях цілковито переконані, що це і є увесь всесвіт, а поганої погоди просто не існує. Температуру протягом року підтримують на 26 градусах за Цельсієм. Сотні тропічних дерев привезли морем прямо із Флориди і Таїланду та довго привчали до «суворого» клімату.
У затишних ставках весело клацають зубами вгодовані крокодили, по пальмових гілках стрибають срібні мавпочки. У мангрових хащах ховаються ніжнорайдужні птахи, висять кошлаті лінивці. 67 мільйонів євро коштувало Німеччині це будівництво. 33 тисячі євро на день коштує утримання Гондвани.
До пандемії відвідувачі ходили дерев’яними лакованими містками понад дзюркотливими каналами, плавали у човнах штучними річками над вусатими африканськими сомами, сміялися під водоспадами, їли у кафе мангове морозиво та пили каву із Суматри, що її зерна пропустили через свої кишківники мускусні коти. Під час пандемії роззяви залишили тварин у спокої, і тепер тільки службовці та прибиральники, їхні вірні слуги, вимушено заважають суцільній гондвановій нірвані.
Дах Гондвани прозорий. Навіть у тропічному трансі сапієнси іноді дивляться вгору, аби скрутити дулю завірюсі, вітрові, дощеві, снігові та всім негодам, що від них принаймні на годину та за чималі гроші захищають прозорі трикутні подушки фторопласту у стальних рамах, стійкі до кислот та їдкого натрію. Дах Гондвани регулярно оновлюють, перевіряють, миють, зміцнюють. Бо ж зів’януть мангрові та пальми, зжужмляться орхідеї, помруть тендітні тваринки та товсті тварюки від холодного північного подиху-дотику.
І ось проїжджаю я днями повз цей райський куточок і бачу робітників на даху. Кріплять, свердлять, лаються. І я пригальмувала, хоч і зелене світло, хоч і сурмили розлючено автівки поза мною. Бо мене осяяло, що ці замріяно-плекані штучні джунглі є не Гондваною, а «нашою» Західною Європою. А дах – прозорий дах – це Україна, яка заходом відчуває тепло-байдужий подих раю, а з півночі щохвилинно боронить «наш» рай від скрижанілого смороду свого північного сусіда. І чи достатньо плекає Гондвана-Європа цей дах, і чи дивляться прогноз погоди, що третину його незабаром може знести, і що ж тоді станеться з тендітними тваринками і товстими тварюками, а також манговим морозивом і кавою із Суматри?..
Шановна дирекціє зоопарку, схаменіться, надворі лютий, і передбачається ураган.
Лейпциг, 06. 02. 2022
