«У дно, у суть, у корінь речі, в лоно, надро слова…»
(Богдан Ігор Антонич)
«Уточнюйте значення слів – і ви позбавите світ половини його помилок» (Декарт, вслід за стоїками)… Номінал монети, її вартість, з обігом затирається, а значення слова, його «внутрішня форма», образ, із часом – не прочитується, та не тому, що затирається (слово ж не матеріальне), а наче на дно западає.
Тож не лише у книгу, а й у слово можна «пірнати» й «виносити» його форму (лат. «forma» – краса) або те, що навіює ця форма. Вона й веде нас цікавими стежками – до глибшого розуміння і відчування слова… Тож не лише чути, а й бачити слово – важливо…
А Б С Т Р А К Ц І Я
Точний наш відповідник (калька) – «відтягнення», «відволікання» (abs – від, «trahere» – тягти, волікти). Подумки «відволікаємось» від чогось об’єктивного, тобто предметного («пред-мет» – давня калька лат. «ob-iectum»). У науці – для творення понять, узагальнень з метою проникнення в сутність речей, їхню природу (чи не найкращим прикладом тут – твори Томи Аквінського).
Абстракція в мистецтві – щось протилежне до об’єктива, який фіксує реальність (не кажу тут про митців-фотографів); до «соцреалізму», що передбачає «історично конкретне зображення дійсності в її революційному розвитку». Абстракціоніст – у «вільному леті» фантазії. Цей лет, коли аж надто вільний, то навіває образи, про які – мовби сам Горацій з-поза часових обріїв – у зачині свого «Поетичного мистецтва»: «…де, мов у маренні хворого, переплелися химерно / Різні дива…».
*
Що тільки не тягне людину невидимими шнурами (видимі – тягнуть тіло): «Кожного – своя хіть», своя насолода, як про це Вергілій (Trahít sua quémque volúptas). Тягне, мов магнітом, батьківщина, бо й вона є тією дивною насолодою (навіть її дим – «солодкий»)… Тягне «на природу», до друзів, до улюбленої праці. Тягнуть (trahunt), як про це латинське прислів’я, приклади, exempla (слова – повчають, docent).
Не перелічити й усяких неприємних «тягнень» і «тяганин». Тягнули в тоталітарну добу відповідні органи. Тягнули до колгоспу (тут уже годі було «абстрагуватись»). До комсомолу, пам’ятаю, не тягнули – везли: на фіру – і в район. Везли – й в Сибір. Тягнули в партію… Від «trahere», тягти, – трактор, тобто «тягач» («славними» були тоді МТС-си – машино-тракторні станції). Тягнуть у давнину, тягнуть і тепер – «ненависні справи» (Горацій)…
Протилежність до «abs-tractio» – «at-tractio» («ad-tractio»). Не знайдемо в нашому Словнику української мови так часто вживаного слова «атракція» (є лиш «атракціон»), тобто щось особливо притягальне, якийсь цікавий номер у цирковій, розважальній програмі, якийсь захід, подія тощо. Для римлян імператорської доби були це передусім криваві видовища, з яких саме тому, що побувала серед людей, які тяглися до тих «атракцій», людина виходила «нелюдянішою» (Сенека).
Притягали (було, що й у прямому значенні слова) до суду. Позивач коли брав когось за свідка, то хапав його за вухо. Про це – у знаменитій Горацієвій сатирі (І, 9)… Хтозна, колись, може, таки за вухо тягнули до суду…
