Українські бібліотеки продовжують працювати попри відключення електроенергії, однак блекаути ускладнили доступ до електронних ресурсів, проведення заходів і роботу з фондами. Про це бібліотекарі й бібліотекарки розповіли для Читомо.
Через відключення світла користувачі в більшості випадків можуть скористатися лише тими послугами, які не потребують електроживлення. Зокрема, у Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого зазначають, що під час знеструмлення доступні лише частина ресурсів, які не пов’язані із використанням бібліотечного обладнання, котре потребує електроживлення».
У Миколаївській обласній універсальній науковій бібліотеці додають, що блекаути насамперед ускладнюють роботу з інтернетом і технікою: «Під час знеструмлення неможливо повноцінно користуватися комп’ютерною технікою, здійснювати реєстрацію користувачів та обслуговування, а також оцифровувати рідкісні й цінні видання».
Відключення електроенергії також впливають на проведення заходів, адже багато з них потребують мультимедійного обладнання.
Попри труднощі, бібліотеки намагаються адаптуватися до нових умов: коригують графік роботи, використовують природне освітлення й резервні джерела живлення.
У Сумській обласній універсальній науковій бібліотеці розповідають, що продовжують працювати завдяки зарядним станціям, отриманим за грантові кошти: «На кожному поверсі є альтернативні джерела світла й лампи, які ми закупили готуючись до зими минулого року».
Водночас у багатьох закладах наявного обладнання недостатньо, щоб повністю забезпечити роботу під час відключень. «Бібліотека має генератори і екофло, але цього недостатньо для забезпечення роботи всього закладу. Крім того, видатки на паливно-мастильні матеріали для забезпечення роботи генераторів є суттєвими», — пояснили у бібліотеці імені Ярослава Мудрого, яка працює в чотирьох будівлях у різних районах Києва.
У Миколаївській обласній бібліотеці також зазначають, що використання генератора для їхнього приміщення складне через вимоги безпеки та відсутність відповідної території.
Незважаючи на все, навіть під час блекаутів бібліотеки залишаються відкритими для відвідувачів. У Миколаєві під час відключень продовжують працювати мовні курси, поетичний і філософський клуби, а читачі користуються читальними залами при природному освітленні.
В Одеській національній науковій бібліотеці кажуть, що завдяки різним джерелам резервного живлення заклад може обслуговувати користувачів навіть без електрики.
«Майже всі сучасні бібліотечні процеси нині енергозалежні — від пошуку літератури в електронному каталозі до оцифрування ресурсів. Тож відключення змушують нас завжди мати “план Б”», — зазначили в книгозбірні.
За словами працівників закладу, бібліотека має генератори, зарядні станції та павербанки, отримані завдяки підтримці партнерів: фондів ALIPH, Принца Клауса, роботі команди одеської громадської організації Museum for Change, Міністерству культури України, громадській ініціативі «Штаб порятунку спадщини» та програми House of Europe.
Попри війну та відключення світла, читачі продовжують приходити до бібліотек. В Одесі у 2025 році бібліотеку фізично відвідали понад 160 тисяч користувачів, яким видали понад 1,5 мільйона документів.
«Саме у періоди тривалих блекаутів помітна тенденція збільшення читацької активності», — зазначають у бібліотеці.
У Національній бібліотеці України для дітей додають, що попри війну заклад продовжує працювати: «Бібліотека попри війну працює на всю потужність. Читачі нас люблять і приходять».
У більшості закладів опалення працює централізовано, однак інколи виникають труднощі з температурою в приміщеннях. Зокрема, у Сумах у деяких відділах температура взимку знижувалася до +5-12°C, тому відвідувачам пропонували переходити в тепліші зали.
Деякі бібліотеки також надають відвідувачам можливість зарядити гаджети або попрацювати з інтернетом, хоча офіційно не мають статусу пунктів незламності.
Бібліотеки також повідомляють, що потребують підтримки, зокрема, нових книжок, потужніших зарядних станцій та обладнання для автономного живлення.
Нагадаємо, у лютому 2026 року внаслідок падіння уламків російського безпілотника постраждала Національна бібліотека України для дітей: ударною хвилею вибило десять вікон, пошкоджені балконні двері та з’явилися тріщини у стінах і фундаменті будівлі. Міністерство культури звітувало про те, що за 4 роки від початку нової фази війни пошкоджені і знищені 858 бібліотек.
Як повідомлялося, у 2023 році будівля Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара була зруйнована. На запит бібліотека повідомила: «Колектив працює або дистанційно, або на чужих майданчиках».
Читайте також: Три стратегії українських видавництв під час блекаутів
Чільне зображення: Сергій Коровайний