Цензура Еркюля Пуаро й міс Марпл: із романів Агати Крісти прибирають «образливу мову»

47

Тексти відомих світових письменників продовжують змінювати. Тепер редагування зазнали романи Агати Крісті про Еркюля Пуаро й міс Марпл – з них приберуть «потенційно образливу мову», повідомляє видання The Guardian.

Нові видання творів Крісті має випустити або вже випустило з 2020 року видавництво HarperCollins, яке, за словами видання, користується послугами «чутливих читачів» (sensitivity readers).

Цифрові версії нових видань містять десятки змін у текстах, написаних у 1920-1976 роках. З них вилучили уривки, що містять описи, образи чи посилання на етнічну приналежність, особливо для персонажів, із якими герої Крісті зустрічаються за межами Великої Британії.

Власна авторська оповідь, часто через внутрішній монолог міс Джейн Марпл або Еркюля Пуаро, у багатьох випадках була змінена. Частини діалогів, які виголошували часто несимпатичні персонажі, також були вирізані.

Еркюль Пуаро й міс Марпл: з романів Агати Крісти прибирають "образливу мову"

З романів Агати Крісти прибирають «образливу мову».

Наприклад, редактори вилучили посилання на етнічну приналежність, опис персонажа як чорношкірого, єврея чи цигана, або торс жінки як «з чорного мармуру» й «індійську вдачу» судді, а також прибрали такі терміни, як «східний» і слово на букву «Н». Слово «тубільці» також було замінено на слово «місцеві».

Серед прикладів, роман про Пуаро 1937 року «Смерть на Нілі», в якому героїня місіс Аллертон скаржиться, що група дітей докучає їй, кажучи, що «вони повертаються і витріщаються, і витріщаються, і їхні очі просто огидні, як і їхні носи, і я не вірю, що я дійсно люблю дітей». У новій редакції ці слова тепер звучать так: «Вони повертаються і витріщаються, і витріщаються. І я не вірю, що насправді люблю дітей».

Еркюль Пуаро й міс Марпл: з романів Агати Крісти прибирають "образливу мову"

З романів Агати Крісти прибирають «образливу мову». Фото: Getty Images

Змін зазнали і роман про міс Марпл «Карибська таємниця» 1964 року, дебютний роман Крісті 1920 року «Таємнича справа в Стайлз», а також тексти у збірці 1979 року «Останні справи міс Марпл та дві інші історії» (Miss Marple’s Final Cases and Two Other Stories).

У всіх перероблених книгах расові описи були змінені або вилучені, зокрема, в «Карибській таємниці» — цілий уривок, де герой не помічає чорношкіру жінку вночі в кущах, коли йде до свого номера в готелі.

Це не перший випадок, коли твори Крісті зазнають змін. Її роман 1939 року «І не лишилось жодного» раніше був опублікований під іншою назвою, яка містила расистський термін.

Еркюль Пуаро й міс Марпл: з романів Агати Крісти прибирають "образливу мову"

З романів Агати Крісти прибирають «образливу мову». Фото: Getty Images

Хто така Агата Крісті

Агата Крісті — англійська письменниця, одна з найвідоміших у світі представниць детективного жанру, авторка класичних персонажів детективної літератури — Еркюля Пуаро та міс Марпл.

За кількістю перекладів (понад 100 мовами світу) і сумарним накладом друкованих видань (понад 2 млрд примірників) книги Агати Крісті у 2012 році посідали третє місце в історії після Біблії та творів Вільяма Шекспіра.

Найкращим своїм твором Агата Крісті вважала роман «Десять негренят». Читачі також оцінили книгу — у неї найбільші продажі в магазинах.Однак для дотримання політкоректності зараз вона продається під назвою «І не лишилось жодного».

Роальд Дал та Ян Флемінг

Раніше зміни торкнулися й книжок Роальда Дала. Критики заявляли, що у романах «Чарлі й шоколадна фабрика», «Відьми» та «Матильда» прибрали «яскраву мову», що стосувалася ваги, статі, раси й психічного здоров’я персонажів.

Також змін зазнали книги Яна Флемінга про Джеймса Бонда: у них видалять уривки, де йдеться про расову приналежність.

Цензура Еркюля Пуаро й міс Марпл: з романів Агати Крісти прибирають "образливу мову"

Книги про Джеймса Бонда теж піддаються змінам. Фото: Chris Jackson/Getty Images

Також видавництво додаватиме до романів повідомлення на кшталт: «Ця книга була написана в той час, коли поняття та погляди, які сучасні читачі можуть вважати образливими, були звичним явищем. У цьому виданні зроблено низку оновлень, що максимально наближені до оригінального тексту та періоду, про який ідеться».

Критики при цьому зазначають, що переробки, пристосовані до вимог ХХІ століття, «ризикують підірвати геній великих митців» і заважають читачам «стикнутися зі світом таким, який він є».

Поліна Горлач

suspilne.media

попередня статтяРозпочато прийом творів на здобуття літературно-мистецької премії імені Миколи Томенка
наступна статтяЯк представлена історія України ХХ ст. в підручниках європейських країн