Літературна дерусифікація. Зараз у бібліотечних фондах України — зберігаються майже 240 мільйонів примірників книжок російською мовою. І у багатьох містах — почали від них позбуватися. Так, у Чернівцях їх списують, віддають на перероблювання, а вже потім — із вторсировини заново друкуватимуть нові книги. Українською.
Більше про літературну реінкарнацію — далі.
Після повномасштабного вторгнення 24 лютого українці кардинально змінили своє ставлення до росіян та всього, що з ними пов’язане. Література також не стала винятком. Ось із цих поличок у Чернівцях книжки, які потрапили до так званого «чорного списку», вилучають із відкритого доступу, одні прямують до сховища, інші ж — на перероблювання.
Наталія Філяк, директорка Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Михайла Івасюка:
Близько 60 відсотків, а інколи є такі бібліотеки, особливо в румуномовних селах нашої області, навіть доходить число до 80 відсотків загального бібліотечного фонду — це література на російській мові. Тому поголовно списувати ми не можемо і ми не маємо права цього робити. З початку року ми списали 52 тисячі 800 примірників російськомовної літератури. Списану літературу ми здаємо на пункти прийому макулатури, вона вже потім переробляється, щоб потім Україна мала змогу на тому переробленому папері випускати нові україномовні хороші наші видання.
Галина Василівна 16 років працює бібліотекаркою. Розповідає, підходити до списання книг потрібно виважено, адже не вся література видана російською — ворожа. Наразі вилучають книги через пропагандистський зміст, зношеність, застарілість, утрату цінності чи наявність у кількох примірниках.
Галина Лучек, бібліотекарка:
«Плодородие почвы и его пути повышения» — так, вона 83-го року, так їй уже скільки років, зараз у нас уже зовсім нові книжки, інститут землеупорядкування, там розроблені нові технології. Все по-сучасному, тобто ця актуальність уже ніяка.
Тож зараз книжки з подібним змістом — ідуть на звалище історії. Загалом до першої черги списання увійшли видання, які видруковані в росії та білорусі з 2014-го. До другої черги — після 1991 року. Наостанок — книжки з українськими перекладами російських авторів. Наразі ж молодь активно цікавиться саме українським сегментом.
Галина Лучек, бібліотекарка:
Кажемо, у нас є ще такі нові книжки прийшли, ми ще отримали такі, а вони, о, а дайте подивитися, а можна, читають, потім приходять розказують, у захваті. Треба засіяти ниву українською книжкою, і це дасть гарний врожай.
Ці бібліотечні полиці наразі наповнюються якісною українською літературою та книгами саме наших видавництв.
podrobnosti.ua
