Здається, зовсім недавно – 12 травня 2015 року – мистецька спільнота кіно і театру відзначала 20-річчя журналу в Галереї мистецтв Національного університету «Києво-Могилянська академія», що є засновником цього видання. І ось йому вже чверть віку. Час, перенасичений подіями, ущільнюється й набирає дедалі більшої швидкості. Якщо скласти в одне ціле всі 149 номерів, то вийде кілька солідних томів. До речі, таку практику – експонування своїх надбань – редакція запровадила давно, зокрема, випустивши в 2012 році книгу «Українські обличчя кіно й театру», базовану на матеріалах журналу. Услід за нею була «Українська анімація», «Майстри кінозображення» та інші.
Цей випуск формувався в лютому-березні, а мистецьке життя до карантину було насичене – і не онлайн, а в реальності – й у цьому легко переконатися, читаючи цей номер. В умовах активізації прокату, де один за одним показують нові українські фільми, на сторінках домінує аналіз саме кінорепертуару, переважно українського. В поле зору наших оглядачів Юлія Швеця, Анастасії Пащенко та Лариси Наумової потрапили стрічки, як українські («Пекельна хоругва, або Різдво козацьке», «Екс», «Наші котики», «Віддана»), так і зарубіжні («Одного разу…в Голлівуді», «1917»). Чимало цікавих фільмів коментує наша кореспондентка в Іспанії Ольга Скоморощенко в огляді МКФ у Сан-Себастьяні. Ударною можна назвати рубрику «Обличчя», де гостюють такі популярні актори театру і кіно, як Богдан Бенюк та Олег Драч, і «Згадаймо», де є зворушливі спогади про незабутніх Богдана Ступку (стаття Олександра Сакви «Людина гри») та Нонну Копержинську (стаття Олега Вергеліса «Лимериха»). До речі, журнал, який є медійним партнером провідного театру країни, впродовж року з номера в номер публікує тексти до 100-річчя Національного театру ім. Ів. Франка. Не забули й сторіччя Федеріко Фелліні – рефлексії довкола його фільмів Вадим Скуратівський доповнив спогадом про свою зустріч з італійським маестро. У читачів також буде нагода познайомитися з українською режисеркою і сценаристкою Жанною Бебешко – розповідь про її галерею кінопортретів видатних солістів, диригентів, композиторів уміщена в рубриці «Музика в кіно». Невичерпною є історія нашого мистецтва: цього разу шанувальників Данила Демуцького потішить фахове дослідження кінооператора Сергія Борденюка про новаторство фільму «Два дні» (1926). Цікаві факти у статтях Ірини Патрон про Юліана Дороша, котрий знімав документальні стрічки на Галичині у міжвоєнний період, та Івана Канівця про те, коли вперше в українському фільмі прозвучав гімн України. Завершує номер традиційна мистецька хроніка.
Дозволю собі нагадати, що найкращий і найбільш надійний спосіб мати журнал – це передплата. Зробити її нескладно – адже така можливість є в кожному поштовому відділенні та онлайн на сайті ДП «Преса». Хто не встиг, зможе придбати № 3 в мережі книгарень «Є».
Головний редактор журналу «Кіно-Театр» Лариса Брюховецька