Роботи, представлені в експозиції, є різними за стилем та тематикою, але їх об’єднує місце та час створення.
Музей української діаспори представляє мистецький проєкт «Фортеця Мистецькі мури Києва», де представлені живопис та графіка 12 сучасних митців, створені у перші місяці російської агресії у київських майстернях та бомбосховищах.
Під час часткової облоги Києва та бойових дій навколо столиці місто, здавалося б, спорожніло, але зовсім не зупинило життя творчих особистостей.
На перших етапах війни чимало митців ставило собі питання: — Як жити далі? — Чи продовжувати творити у звичній для себе манері? — Як адаптувати свою творчість до нових реалій?
Знайти відповіді на всі ці запитання багатьом із них допомагала творчість. Художники, які залишилися у столиці, продовжували працювати під виття сирен повітряної тривоги та під обстрілами.
«Експозиція, безумовно, відбиває травматичний досвід війни кожного з учасників, але передусім вона розповідає про перемогу над собою та обставинами», — говорить Оксана Підсуха, директорка музею та ініціаторка проєкту.
За її словами, до участі у виставці вони залучили відомих київських художників, які з початку повномасштабного вторгнення залишилися у Києві та знайшли у собі сили та можливості продовжувати творити, всупереч надскладним обставинам, які склалися в країні.
Кожна робота — чи це ескізний малюнок, чи серія живопису, чи акварель — є актом творчого спротиву та результатом складного, інколи драматичного пошуку внутрішніх сил та можливостей творити навіть у моменти відчаю.
У проєкті представлені роботи кількох поколінь київських митців: це Олексій Аполлонов, Олексій Белюсенко, Андрій Блудов, Юрій Вакуленко, Олександр Дубовик, Ірина Клімова, Борис Коган, Антон Логов, Олена Придувалова, Оксана Одайник, Михайло Хіміч, Ілля Яровий.
Найстаршим учасником виставки є Олександр Дубовик, якому нещодавно виповнився 91 рік. У свої роки корифей сучасного українського мистецтва продовжує демонструвати дивовижну стійкість та працездатність. Його серія «Фантоми» складається з-понад 25 абстракцій, які змушують глядачів зануритися у філософські роздуми над тим, що ми самі здатні зруйнувати певні фантоми.
В артпроєкті «Фортеця. Мистецькі мури Києва» художник представив 5 своїх творів, зокрема невеличку графічну роботу «Слава Україні», створену у перші дні березня на аркуші з блокнота.
«Олександр Дубовик не перестає вражати надзвичайною працездатністю у поважному віці. Війна не зупиняє його творчий процес. Це дійсно справжній приклад незламної людини», — захоплюється митцем Оксана Підсуха.
Яскравим свідченням мистецьких пошуків стала серія робот Михайла Хіміча. Відомий майстер ліногравюри ще у молоді роки захоплювався творчістю знаменитого російського режисера Андрія Тарковського. За його словами, російська агресія та жахливі злочини загарбників змусили митця переглянути свої юнацькі уподобання. Тому, свою теперішню серію мистецьких творів Михайло Хіміч назвав «Прощання з Тарковським» як відмову від того, що колись йому здавалося ідеалом.
«Я б хотів, щоб мої роботи, які ще не є відбитками, а лише просто лінолеумами, щоб вони виконували у музеї пряму захисну функцію. Щоб наш музей, як і Київ, став ще більшою захисною фортецею…», — зазначає митець.
То ж музейні працівники охоче відгукнулися на пропозицію митця та створили спільну артінсталяцію, щоб закрити вікна будівлі роботами Михайла Хіміча.
«Картина „Неопалима“ Юрія Вакуленка, що зображує Богоматір із немовлям у вогні, де язики полум’я символічно перетворюються на свічки… Митець розпочав працювати над нею ще 20 років тому, але з певних причин завершити її не вдалося. Лише зараз „Неопалима“ набула нового значення та сенсу, який є надзвичайно актуальним до нашого сьогодення», — зауважують у музеї.
Окрім власних картин, Юрій Вакуленко представив в експозиції декілька світлин, що розповідають про те, як він спільно з колегами захищав колекцію Київської картинної галереї від ворожих обстрілів у перші дні війни. Одна зі світлин зображує підземні приміщення музею, де митець знаходився перші місяці після початку війни. Там же він і завершив свою «Неопалиму» Богоматір, що є окрасою мистецького проєкту.
З молодого покоління митців в експозиції представлені роботи Антона Логова та Іллі Ярового, який пережив окупацію Бучі на Київщині. Після звільнення міст від російських загарбників, митець створив серію робіт, присвячених страшним наслідкам руйнування цих мальовничих міст.
На відміну від свого колеги, Антон Логов у часи війни працює водночас у декількох напрямках. У перші дні війни він придбав собі невеличкий кишеньковий блокнот, де робив свої перші малюнки. За словами митця, спочатку це були напису у плакатному стилі — Stop the war in Ukraine, Close the sky, згодом він почав створювати інші роботи та викладати їх у соціальні мережі.
«Це було моє посилання суспільству, щоб розповісти широкій аудиторії про злочини війни», — розповідає митець.
За словами кураторів експозиції, за своєю неабиякою працездатністю, яка є своєрідним викликом реаліям війни, Антон Логов нагадує Олександра Дубовика, хоч обидва митці належать до різних поколінь.
«Безумовно, багатьох митців ще об’єднує Київ. Переважна більшість з учасників проєкту є киянами.
«Творчість учасників проєкту збагачена традиціями київської художньої школи та насамперед великою любов’ю до нашого міста. Хоча в експозиції не представлений сам Київ, але творчий дух нашого міста відчувається у кожній роботі. І неймовірно приємно, що попри війну ця традиція не переривається…», — підсумовують у музеї Української діаспори.
Виставковий проєкт «Фортеця. Мистецькі мури Києва»
Коли: до 30 жовтня
Де: вул. Московська, 40 Б (станції метро «Арсенальна» або «Печерська»)
Графік роботи музею: п’ятниця-неділя: 11:00-18:00 (пн-чт-вихідні)
Чільне фото — Картина «Неопалима» Юрія Вакуленка та роботи Михайла Хіміча. Фото: Тетяна Асадчева
Тетяна Асадчева