Гроші з продажу книги Амеліної «Синдром листопаду» підуть на організацію літературного фестивалю

38

Гроші з продажу залишків накладу книги “Синдром листопаду” Вікторії Амеліної направлять на організацію «Нью-Йоркського літературного фестивалю», аби захід, заснований письменницею, і надалі відбувався.

Про це повідомила у фейсбуку директор харківського видавництва “Віват” Юлія Орлова, передає Укрінформ.

“У 2015 році ми видали книжку Віки Амеліної «Синдром листопаду». Як справедливо зазначив Юрій Макаров: «Це дуже дорослий текст, який написала дуже молода жінка». Та чи знала Віка, пишучи «Синдром листопаду», що колись він перетвориться на синдром лютого… І той безкінечний, жорстокий лютий відбере у неї життя… Зараз у нас залишилося 390 примірників її чудової книжки. Раніше вона коштувала 80 гривень, але я ухвалила рішення підвищити ціну до 200 гривень задля того, щоб абсолютно всі кошти з продажу передати ГО «Нью-Йоркський літературний фестиваль», який Віка заснувала і яким жила. І щоб цих грошей вийшло більше”, — розповіла Орлова.

У наступному дописі директор видавництва повідомила, що протягом шести годин всі книги розкупили.

Читайте також: Соцмережі про загибель Віки Амеліної: Ми всі зараз свідки нового Сандармоха

“Знаєте, я вперше не радію такій швидкості продажів… уперше в житті. Всі кошти будуть передані на продовження справи життя Віки. В одному інтерв’ю вона сказала, що складне сьогодення, з яким ми маємо справу, можна повернути та осмислити лише в багатоголоссі – в добрій літературі та добрій довірливій розмові. Тому цей фестиваль має жити, бути, звучати! «Треба не плакати, а робити Нью-Йоркський літературний фестиваль», – казала якось Віка. Зробимо, Віко. Вже робимо”, — зазначила Орлова.

Як повідомляв Укрінформ, 1 липня померла в лікарні українська письменниця Вікторія Амеліна, яка 27 червня зазнала поранень при обстрілі Краматорська російськими військами. Письменницю поховають у середу, 5 липня, на Личаківському цвинтарі у Львові. 4 липня з нею попрощаються в Києві.

Фото: pen.org.ua

ukrinform.ua

попередня стаття«Жінко, він ще до тебе повернеться, твій Азов»: добірка поезій Вікторії Амеліної
наступна статтяАндрій Содомора. «Кругом хвилі, як ті гори…»