Також її рукопис нагородили спецвідзнакою за кращий твір на воєнну тематику та зображення жахів війни.
Про це пише ye.ua.
Нещодавно відбулася онлайн-церемонія нагородження конкурсу «Гранд Коронація слова», у якій узяли участь найсильніші переможці перших премій конкурсу «Коронації слова». Серед них — хмельницька письменниця, поетеса Ольга Саліпа, яка свого часу першою у Хмельницькому отримала відзнаку за роман про Ольгу Кобилянську.
У «Гранд Коронації слова» вона представила рукопис нового роману «Шанці». Конкуренція була високою, адже переважна більшість тих, хто отримував Гран-прі — письменники, яких Ольга Саліпа читає і на яких навіть рівняється. Та незважаючи на це, її рукопис отримав третю премію конкурсу та спецвідзнаку за найкращий твір на воєнну тематику і зображення жахів війни.
Коли письменниця дізналася, що конкурс «Гранд Коронація слова» через карантин перенесли з 2020 року на 2021, то вирішила, що обов’язково має взяти в ньому участь. Та час написання роману був обмежений — фактично менше трьох місяців, а сюжет мав бути соціально значущим та глибоким.
«І тоді я згадала про історію, яку обдумувала багато разів: про людей, які жили на Збручі, на кордоні між країнами, у місці, через яке з початку 20 століття багато разів проходили фронти, змінювалися влади. Руйнувалися цілі вулиці, а часом і родини. Фактично, люди понад 50 років жили у стані постійної війни, відбудовували зруйноване, щоби нові бої зруйнували його знову», — розповідає Ольга Саліпа.
Для авторки «Шанці» є особливо близьким романом, адже його дія відбувається у містечку Гусятин Тернопільської області, де вона народилася і виросла. Крім того, прототипом одного з головних героїв є її прадід Петро, який воював в українській галицькій армії (УГА), був репресований і висланий в Сибір. Але письменниця наголошує, що роман не про нього: «Роман «Шанці» не про мого прадіда. Він про тих людей, яких «розривали» війни, між якими пролягли оті «шанці», окопи. Не хочу, аби читач сприймав героя, прототипом якого він є, як власне біографію мого прадіда».
Назва «Шанці» — символічна. Шанці — це окопи, але у романі вони не лише викопані у землі, а й у свідомості людей. Роман розповідає про звичайну родину Луциків, яка живе біля берега річки Збруч. Вони живуть, кохають, одружуються, обробляють землю, народжують дітей. Тільки річка проходить межею не лише між країнами, а й між людьми.
На світлині 1906-го року зображене місце, де відбуваються події роману. Фото з фейсбук-сторінки Ольги Саліпи
Події охоплюють історію пошматованого містечка Гусятина довжиною у 65 років: велику війну, націоналістичну боротьбу, окупації, репресії проти євреїв, поляків, патріотів-українців, перемоги і поразки армій… Влада змінювалася кожних кілька років: Австро-Угорщина, Російська імперія, Польща, Німеччина, ЗУНР, УНР, Радянська Україна, люди не могли розрізнити, хто свій, а хто чужий.
Ольга Саліпа порушує у романі важливі проблеми впливу оточення на свідомість, необдуманих вчинків, заздрості, приховування злочинів, людяності й наводить паралелі, які особливо актуальні зараз: «Головна паралель – війни. Інформація, серед якої ми живемо, впливає на наші думки. Люди опиняються на «різних берегах» і вже за кілька десятків років їхня національна свідомість кардинально змінюється. Кожен почувається героєм і думає, що воює за правду. Скільки знаємо історій про те, як у теперішній війні по різні боки фронту зустрічаються колись рідні люди?! Пропаганда змінює людей, як тоді, так і тепер. Спільною рисою є ще недовіра до влади, коли вимучені та розчаровані люди раптом розуміють, що покладатися можна лише на себе».
Орієнтовний час виходу роману «Шанці» із друку — друга половина 2022 року. У планах письменниці видати його як сімейну сагу, яка складатиметься з кількох книг.
До речі, це перший роман авторки на воєнну тему. Після першого прозового твору “Оля” вона видала збірку оповідань «Теплі історії про справжнє. Як бути щасливим попри все», потім — роман-хресну дорогу «Зламані речі», ретророман про давній Проскурів «Будинок на Аптекарській».
Олена КРЕМІНСЬКА
Фото: з фейсбук-сторінки Ольги Саліпи