У Національному музеї літератури України відбувся літературно-мистецький захід, приурочений до 75-ліття від року народження видатного перекладача тюркських літератур, поета, літературознавця Миколи Мірошниченка (1947-2009). Захід відбувся за підтримки міжнародної організації з розвитку культурних та бізнес-відносин «HUNAZ» (голова Назим Агамалієв) та за сприяння Національної спілки письменників України.
Микола Мірошниченко — один із найвидатніших українських перекладачів тюркських літератур, зокрема, азербайджанської. Він досконало володів турецькою, старотурецькою, азербайджанською, кримськотатарською мовами. Мірошниченко переклав українською мовою десятки азербайджанських поетів, серед яких: Афзаладдін Хагані, Нізамі Гянджеві, Мехсеті, Імадеддін Насімі, Мухаммед Фізулі, Мірза Шафі Вазех, Мірза Алекпер Сабір, Мухамед Гаді, Мамед Араз, Осман Саривеллі, Сулейман Рустам, Расул Рза, Раміз Ровшан та інші. Але головним внеском Миколи Мірошниченка в українсько-азербайджанський літературний процес є видана у 2006 році у київському видавництві «Етнос» двотомна «Антологія азербайджанської поезії». Це видання вважається головною та історично важливою подією в українсько-азербайджанських літературних відносинах за роки незалежності. Перший том охоплює період ХІІ – початок ХХ ст., а другий том ХХ – початок ХХІ ст. Микола Миколович довго виношував ідею цього проекту, виступив ініціатором, упорядником та провідним перекладачем двотомної антології. А у 2007 році рішенням Президії Національної спілки письменників України за переклад і упорядкування «Антології азербайджанської поезії» Миколі Мірошниченку було присуджено Національну літературну премію імені Максима Рильського.
«Вперше за багато місяців ми збираємося в рамках заходу, щоб продовжувати розвивати культурний та літературний діалог між Україною та Азербайджаном. Було дещо складно, адже на початку заходу було відключено електроенергію. Але ніхто з гостей не пішов, ми розпочали захід та провели його у дуже теплій атмосфері. Літературний вечір пройшов у світлі сердець наших гостей, відкритих до пізнання тюркських літератур, які на високохудожньому рівні перекладав українською мовою видатний Микола Мірошниченко», — зазначила ініціатор та організатор заходу Марина Гончарук.
Відкриваючи захід, Марина зазначила, що багато для популяризації літературної та перекладацької спадщини Мірошниченка було зроблено за сприяння Надзвичайного та Повноважного посла, екс-генерального секретаря міжнародної організації тюркської культури TÜRKSOY (2008-2022), професора Дюсена Касеїнова. «Дюсен Курабаєвич доклав багато зусиль для розвитку українсько-тюркського культурного діалогу. І коли Дюсен Касеїнов перебував із візитом в Україні в лютому цього року (тоді відбувся грандіозний концерт, присвячений 100-річчю азербайджанського композитора Фікрета Амірова у Дніпрі та презентація арт-альбому «Nizami Ganjavi. Reading» у Києві та Дніпрі), було обговорено реалізацію низки проектів до 75-річчя Миколи Мірошниченка. Деякі з них уже відбулися. Зокрема, у журнал «TÜRKSOY» підготовлено розлогу статтю про життя та творчість Миколи Мірошниченка. І сьогоднішній захід також організовано завдяки сприянню Дюсена Курабаєвича, за що в Україні йому дуже вдячні…», — розповіла Марина Гончарук.
Заступник генерального директора Національного музею літератури України (НМЛУ) Раїса Сеннікова розповіла про співпрацю музею з видатним поетом, який також проводив презентації та літературні вечори у НМЛУ. Заступник директора подякувала за передачу до фонду музею літератури, яка була видана з ініціативи та сприяння Дюсена Касеїнова та свідчить про плідний розвиток українсько-тюркського співробітництва. Серед таких — видана в Баку азербайджанською мовою монографія Агатангела Кримського «Нізамі та його сучасники». Раїса Сеннікова зазначила, що будівля музею знаходиться у приміщенні колишньої Колегії Павла Галагана (заснована у 1871 році), де здобував освіту Агатангел Кримський. Про нього як видатного дослідника азербайджанської літератури писав і Микола Мірошниченко.
Відомий письменник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, лауреат медалі Нізамі Гянджеві міжнародної організації тюркської культури TÜRKSOY Григорій Гусейнов розповів про дружбу з Миколою та плідну співпрацю з ним у сфері літератури. «Останнього разу я бачив Миколу Миколовича саме тут, у цій залі. Він був дещо втомленим, але все ж говорив про свої плани, проєкти. За кілька місяців його не стало… Дуже важливо зараз видати його рукописи, переклади азербайджанської літератури, авторські вірші на тюркську тематику, реалізувати те, над чим він працював багато років, адже це має велике значення для українського літературного процесу та українсько-тюркської співпраці… Сьогодні я приніс із собою книгу «Добридень, Кур’єре Кривбасу!», де опубліковано листи до редакції літературного журналу «Кур’єр Кривбасу» у тому числі й Миколи Мірошниченка. У своїх листах він розповідає про ретельну роботу над перекладами азербайджанської, кримськотатарської літератури… Нам дуже важливо пам’ятати про Миколу як певного хранителя та транслятора Цінностей. Цінностей, якими мають керуватися ті, хто задіяний в українсько-тюркському літературному процесі», — наголосив Григорій Гусейнов.
Український письменник, вчений Рустем Жангожа розповів про те, що Микола Мірошниченко був майстром експериментальної та зорової поезії, відроджував призабуті поетичні форми, переносив на український літературний ґрунт рідкісні форми східної поезії (рубаї, туюг, газель, пантун, мухтамілат, мурабба), експериментував з різними поетичними жанрами. За словами письменника, поезії Мірошниченка справді унікальні для української літератури.
Ведуча Марина Гончарук озвучила вітальне слово від голови Національної спілки письменників України Михайла Сидоржевського. У рамках заходу було оголошено про вручення грамот Національної спілки письменників України професору Дюсену Касеїнову та голові міжнародної організації з розвитку культурних та бізнес-відносин «HUNAZ» Назиму Агамалієву за сприяння в організації заходу.
В рамках мистецької частини заходу виступила артистка Національного академічного оркестру народних інструментів НАОНІ Марина Вишневська, яка віртуозно на бандурі виконала азербайджанські мелодії – «Ноктюрн» Фікрета Амірова та «Сари гялін». Студент Київського національного університету культури і мистецтв Давид Гогія виконав «Сари гялин» на гітарі. Також студент Центрального Державного Університету ім. В. Винниченка Еміль Мусаєв продекламував авторський вірш Мірошниченка «Велетенський саз» азербайджанською мовою (переклад видатного азербайджанського україніста Аббаса Абдулли), а студентка Київського національного університету культури і мистецтв Дар’я Пономаренко продекламувала авторський вірш Мірошниченка «Баку» із циклу поезій «Рукопис із Міста Вітрів», присвячених Азербайджану.
В рамках заходу також була виставка книг та рукописів Миколи Мірошниченка.
На заході були присутні консул Узбекистану в Україні Саїдаліхон Ісаханов, письменники, літератори, журналісти, студенти Київського національного університету культури і мистецтв та Київського університету культури.
