Христя Венгринюк: «Ми активно публікуємо книжки українських письменників – навіть початківців»
36
Христя Венгринюк – письменниця, літературознавиця. Вона є співзасновницею видавництва «Чорні вівці», де працює головною редакторкою. Проживає в Чернівцях та Софії.
Як у Вас виникла ідея створити «Арт-видавництво Чорні вівці»?
Видавництво заснувалося у 2016 році на базі видавництва «Книги 21» трьома власниками. Ними стали директор видавництва «Книги 21» Василь Дроняк, директор міжнародної літературної корпорації MERIDIAN CZERNOWITZ Святослав Померанцев і я. Ідея заснувати видавництво виникла у Василя та Святослава, а мені вони запропонували стати головною редакторкою і, за можливості, співвласницею. До роботи у видавництві я працювала багато з дітьми – керувала студією живопису “МонмАРТр” і влаштовувала дитячі табори. Я завжди мріяла мати видавництво, але не зважилася б, якби не пропозиція колег. На той момент, у 2016 році, я вже мала досвід прочитання великої кількості текстів, захищену дисертацію з української літератури у 2014 році, тому вже розумілася на тому, що є доброю літературою.
Розкажіть про Вашу співпрацю з видавництвом «Книги 21».
Ми працюємо на базі офісу видавництва «Книги 21». Тобто, вони – наші підрядники; виконують замовлення друкарні, розвозять книжки по книгарнях і бібліотеках, виставляють книжки на продаж, а також за ними піар-супровід та наповнення сайту.
Якими виданими книжками Ваше видавництво найбільше пишається?
Найбільше ми пишаємося двома позиціями: це те, що активно видаємо стільки років Ервіна Мозера. Його твори – справжні бестселери світової дитячої літератури. Також ми пишаємося книжкою, яка є дуже скандальною і провокативною, хоча насправді вона мала б бути зовсім іншою – проте в Україні вона стала саме такою: це книжка “Про малого крота, який хотів дізнатися, хто наклав йому на голову” Вернера Ґольцварта. Є дуже багато різних думок батьків, психологів та викладачів стосовно цієї книжки. У світі ж цей твір користується шаленою популярністю. Ми водночас дуже пишаємося, що зважилися на видання такої книжки й що саме нам дали дозвіл на її публікацію.
Ми раді й тому, що видаємо наших українських письменників, зокрема, у нас є шкільна програма й твори шкільної програми. Наприклад, видавали Юрія Винничука “Місце для дракона”. Крім того, ми публікуємо твори Оксани Лущевської, яка є авторкою 48 книжок. Також ми видали книжку Марії Правди “Бабуся та рак” на благодійні внески українців через краудфандингову платформу “Велика ідея”. Як на мене, це дуже добра книжка.
Літературний рівень сучасних українських письменників достатньо хороший
З якими авторами Ви переважно працюєте: це українські чи закордонні письменники, так?
Ми видаємо як українських, так і закордонних авторів. Ми маємо навіть переклад японського автора, тож працюємо з різними мовами світу. Так, перекладних книжок у нас більше, вони популярніші, та ми активно публікуємо твори й українських письменників – навіть початківців.
Як Ви оцінюєте нинішній рівень українських письменників? Чи популярні їхні книжки серед читачів?
Літературний рівень сучасних українських письменників хороший, але він дещо відрізняється від європейського контексту та європейських традицій сучасної дитячої літератури. Тому дитячі українські письменники не такі популярні в Європі та світі. В Україні досить багато українських дитячих авторів, які є дуже популярними і їхні книжки стають бестселерами. На жаль, я не можу сказати, що в нашому видавництві є такий автор. Утім, є такий автор, але з тою книжкою, з якою він представлений в нашому видавництві, він не став топовим, водночас інші його книжки стали бестселерами в інших видавництвах.
Ми ще полюємо на таких бестселлерних авторів і готуємо нові проєкти, тож сподіваємося, що деякі книжки стануть топовими й матимуть не одне перевидання – це дуже важливо.
Я відповідаю на всі листи, читаю всі рукописи, комунікую з авторами та початківцями
Чи приймаєте Ви рукописи від невідомих авторів або авторів-початківців нині?
О так, звичайно, я належу до тих редакторів, які не пропускають жодного листа. Я відповідаю на всі листи, читаю всі рукописи, комунікую з авторами та початківцями. Напевно, тому що я сама письменниця і знаю, як це неприємно, коли ти надсилаєш рукопис і у відповідь тиша та жодної відповіді. Отож, найкраще отримати негативну відповідь, але її отримати, ніж бути проігнорованим, тому я стараюся читати всі рукописи. І, звісно, у нас дуже багато авторів-початківців, книжки яких побачили світ першими завдяки нашому видавництву. І є такі автори, з якими ми продовжуємо співпрацювати й вони надалі пишуть. Тому для нас це дуже поширена співпраця. Я думаю, що п’ятдесят відсотків українських авторів нашого видавництва – якраз письменники-початківці.
Українському видавничому ринку після пандемії, а тепер і війни важко вийти на довоєнний рівень видань. Однак, як вдається Вам надалі працювати на культурній ниві й випускати книжки?
Ми є тим видавництвом, яке не зупинило роботу з війною ні на один день. Так, у нас були зміни: були працівники, які виїжджали та забирали дітей, тож на початку війни наш колектив став меншим. Але ми не зупинилися: книжки, які повинні були в нас вийти на початку березня не могли вийти, бо друкарні на той момент не працювали. Ми ж друкуємо наші книжки у друкарнях Харкова, як і більшість українських видавництв високого рівня. Ми чекали, коли запрацюють друкарні й героїчний Харків під обстрілами таки розпочав друк книжок. Це фантастично і наші перші книги, які мали вийти за планом на початку березня, з’явилися наприкінці травня – ми дуже цим пишаємося і відтоді ми не зупинилися ні на мить. Так, ціни стали вищими й не тільки через війну – папір дуже подорожчав, але він би подорожчав і без війни: ми очікували цього. Тому дитяча книжка зараз коштує, в середньому, 300 гривень, що є не дуже доступною ціною для середньостатистичного українця, особливо під час війни. Але ми стараємося надалі видавати книжки, працювати та залишатися на плаву. Так, час дуже складний, але я думаю, що він складний в усіх галузях абсолютно, не тільки у книговидавництві. Ми повинні видавати літературу та передавати книжки доброчинно і на продаж. І для наших дітей за кордоном, які зараз є біженцями в Європі.
Яким є для Вашого видавництва 2023 рік: які плани вдалося виконати, що плануєте надалі?
2023 рік, попри все, став дуже активним. Ми розвиваємо видавництво й видаємо книжки, які також дотичні до страшної ситуації, себто, до війни. Ми зараз видали підліткову книжку про пропаганду: як розрізнити правду від неправди, як виявити пропаганду тощо. Це є художній текст. Тема дуже важлива, адже ми бачимо, як російська пропаганда працює у світі, тож слід навчити наших дітей не вестися на жодну пропаганду.
Крім того, ми зараз готуємо художню книжку про Ірпінь. Я думаю, що це дуже-дуже важливий текст. Ми вже відредагували цю книжку, скоро почнемо її верстати, тож незабаром видамо.
Також беремо участь у конкурсах та їздимо на фестивалі. Наші представники відвідали літературні фестивалі та книжкові ярмарки у Болоньї, Варшаві, Празі та Франкфурті.
Назвіть ТОП-5 українських дитячих авторів, які Вам подобаються.
Моя п’ятірка сучасних авторів української дитячої літератури виглядає так:
1. Оксана Лущевська
2. Сашко Дерманський
3. Мар’яна Савка
4. Володимир Аренєв
5. Олеся Мамчич
Зробіть прогноз видавничого ринку та літературних смаків українців за 10 років.
За прогнози не беруся, все залежить від того, як протікатиме ця страшна війна й коли ми переможемо. Стосовно тенденцій у сучасній дитячій літературі, то нам дуже важливо писати й видавати для дітей про все: як про війну, так і веселі реготливі історії, від яких просто за животи хапатися і по підлозі кататися. Життя має рухатися й діти повинні проживати дитинство попри все: навіть якщо ці книжки часом будуть прочитані в укриттях та бомбосховищах. Вірю: все буде Україна!
