Хто може здобути Нобелівську премію з літератури 2025 року: прогнози букмекерів

55

З 6 по 13 жовтня у Швеції та Норвегії триває тиждень оголошення цьогорічних лавреатів Нобелівських премій. У четвер, 9 жовтня, оголосять переможця або переможицю в галузі літератури.

Суспільне Культура зібрало прогнози про те, яким письменникам можуть вручити цю нагороду у 2025 році.

Які чинники можуть вплинути на вибір лавреата чи лавреатки

Першу Нобелівську премію з літератури у 1901 році отримав французький поет Сюллі-Прюдом. Першою жінкою-лавреаткою стала шведська письменниця Сельма Лагерлеф, нагороджена у 1909 році. Зі 120 лавреатів премії 103 — чоловіки, а 17 — жінки, що становить 14,3 % від загальної кількості.

Протягом останніх семи років — з 2018 року, коли перемогу здобула польська письменниця Ольга Токарчук — чоловіки та жінки чергуються. Минулого року нагороду присудили південнокорейській авторці Хан Кан, тож можна припустити, що у 2025-му лавреатом стане чоловік.

Як пише дослідниця Матильда Монпеті для Berlinner, Нобелівська премія з літератури має політичний характер, хоч і прямо не говорить про політику. Журі часто обирає переможців, чиї твори мають соціальне чи ідейне звучання — наприклад, порушують теми фемінізму, постколоніалізму чи екології. Водночас премія уникає висловлюватися щодо поточних політичних подій або конфліктів. Ймовірно, в найближчі роки не варто очікувати переможців із Росії чи України, а також письменників, які пишуть арабською чи івритом.

Окрім цього, журі прагне географічного та мовного різноманіття, не зосереджуючись на одній культурі чи регіоні. Водночас воно неохоче присуджує премію американським письменникам — це пояснюють тим, що американська література і без того має чималий вплив у світі та не потребує додаткового визнання від Нобелівського комітету. Американські автори Луїза Глік та Боб Ділан здобули премію у 2020 та 2016 роках відповідно — це відносно недавно та регулярно, тож Монпеті зазначає, що навряд чи наступний переможець буде зі США.

Найголовніше, на думку Матильди Монпеті, врахувати те, що Нобелівську премію з літератури ніколи не вручають фаворитам публіки, як це сталося свого часу з Філіпом Ротом, Володимиром Набоковим чи Артуром Міллером. Вона також іронізує, що Нобелівський комітет стежить за ставками букмекерів — і відразу відкидає десятку лідерів.

«Найнадійніший спосіб зробити так, щоб твій улюблений письменник не отримав «Нобеля» — це почати публічно всім казати, що він його отримає. А якщо, боронь боже, про це напише The New York Times — тоді шанси зникають зовсім», — жартує Монпеті.

Стратегія журі — відкривати світові нові імена, а не утвердити вже знаменитих авторів. Наприклад, у 2021 році переміг танзанійсько-британський письменник Абдулразак Гурна, якого до цього знали лише фахівці з постколоніальної літератури. Після вручення премії його новий роман опинився на полицях усіх книгарень — а от про новинку умовного Харукі Муракамі всі дізналися б і без цього.

Відповідно, наступним переможцем може стати маловідомий, але революційний у своєму письмі автор.

Ще одним важливим фактором є вік авторів. Отримати премію можуть лише живі автори — а зважаючи на те, що вручають її за весь життєвий доробок, то зазвичай лавреатами стають вже в літніх роках. Наймолодшим лавреатом Нобелівської премії з літератури став англійський поет і прозаїк Редьярд Кіплінг. Він отримав премію 1907-го у віці 42 років. Найстаршою — англійська письменниця Доріс Лессінг. Вона стала лавреаткою премії 2007 року, їй тоді було 88.

Своєю чергою, член Нобелівського комітету Стів Сем-Сандберг називає ключовим критерієм літературну майстерність автора, яка «виходить за межі кордонів, країн, мов тощо».

Ставки букмекерів

На британській платформі NicerOdds вже оприлюднили ставки на те, хто може отримати цьогорічну Нобелівську премію та приз — 11 мільйонів шведських крон (близько $1,2 мільйона).

На думку громадськості, серед основних претендентів:

  • Ласло Краснагоркай

Угорський письменник, якого народили Букерівською премією у 2015 році. Європейський модерніст, відомий глибокою, складною прозою.

  • Амітав Гош

Індійський письменник, що пише англійською мовою. Пише і художню, і документальну літературу, порушує теми колоніалізму, Опіумних війн тощо.

До цього в Індії був лише один Нобелівський лавреат — Рабіндранат Тагор, ще в 1913 році. Також з індійських авторів у букмекерських списках є Салман Рушді — на кілька сходинок нижче.

Японський автор — фаворит публіки (що, як ми вже з’ясували, знижує шанси на перемогу). Стиль Харукі Муракамі — це поєднання магічного реалізму, меланхолійної атмосфери та тем самотності, втрати й пошуку сенсу.

  • Цань Сюе

Китайська письменниця-фантастка. Авангардистка, авторка експериментальної прози.

  • Крістіна Рівера Гарса

Мексиканська письменниця та професорка, лавреатка Пулітцерівської премії 2023 року. Авторка міксує різні жанри й стилі, досліджуючи межі людського досвіду та сприйняття реальності. Вона фокусується на маргіналізованих персонажах і не прагне давати готові відповіді, а використовує літературу як спосіб мислити та ставити під сумнів усталені поняття, як-от ідентичність, нація чи сексуальність.

  • Джеральд Мурнейн

Австралійський автор, який в останні роки не покидає десятку лідерів у букмекерських ставках. Здобув визнання за свою своєрідну прозу і дослідження пам’яті, ідентичності та австралійського ландшафту, часто стираючи межі між художньою літературою та автобіографією.

Окрім цього, серед ставок можна помітити імена Маргарет Етвуд, Стівена КінгаДжоан Ролінг та Ребекки Яррос.

З наших авторів ставлять на Андрія Куркова — це був би перший лавреат Нобеля для України.

Серед імовірних кандидатів можна помітити й двох російських письменників — Людмілу Уліцкую та Владіміра Сорокіна.

Утім, точно передбачити, хто має найбільше шансів на Нобелівську премію з літератури, практично неможливо. Нам залишається очікувати, кому цьогоріч віддасть перевагу комітет — фаворитам публіки чи «темним конячкам».

Оксана Заблоцька

suspilne.media

попередня статтяУ видавництві «Білка» виходить книжка про військового Валерія Гудзя, яку написала його донька
наступна статтяЛьвівський міжнародний BookForum зібрав понад 50 тисяч відвідувачів