Від травня 2024 року в Центральній районній бібліотеці «Свічадо» Святошинського району міста Києва діє клуб «Мовна варта». Мовний гурток ‒ простір, де кожен може вдосконалювати свою українську мову в дружньому колі однодумців.
Усіма охочими до розвитку власного мовлення українською опікується Ірина Бондаренко, – модераторка розмовного клубу української мови «Мовна варта», магістр української філології, випускниця Інституту філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Заняття мовного клубу насичені інформацією, ілюстративними матеріалами, різними видами робіт, інтерактивними формами комунікації. Крізь призму лексики / граматики української мови учасники «Мовної варти» торкаються актуальних тем суспільного, культурного життя в Україні, а також основ психології спілкування. На заняттях гуртківці опановують різні шляхи поліпшення власного мовлення українською.
Способи поліпшення мовлення українською
Налаштування ґаджетів
На перших заняттях Ірина Бондаренко наголосила на важливості створення мовного середовища шляхом налаштування всіх ґаджетів та застосунків на українську мову, на зміні медіапростору на українськомовний, на перейменуванні назви власних профілів у соціальних мережах, якщо вони досі підписані іншою мовою. Це – один із перших кроків українізації, адже новітні технології заполонили практично увесь інформаційний простір сучасних українців.
Тематичні заняття
Щоразу гуртківцям пропонуються заняття на певні теми. У такий спосіб учасники «Мовної варти» нарощують лексичні грона до актуальних тем. Наприклад, цікаво пройшли заняття з опанування формул привітання, поширених в українській мові: “доброго здоров’ячка”, “моє шанування“, ”вітаю“ та ін.
До теми «Рослини» учасники клубу вивчали правильне наголошування слів “болОтистий”, “бурштИновий“, ”вербА“, ”листянИй“, ”чорнОзем” та ін. Запам’ятовували народні вислови «Де срібліє вербиця, там здорова водиця», «Любуйтеся калиною, коли цвіте, а дитиною ‒ коли росте», «Назвався грибом ‒ лізь у кошик».
Так само й до теми «Мистецтво»: спершу ознайомилися з правилами наголошування окремих слів “вІрші“, “живОпис“, “зобрАзити”, “цАрина” та ін. Далі активізували масив лексики, пов’язаний із різними мистецькими напрямами: музика, танець, фотографія, література. Окремо звернули увагу на явище міжмовної омонімії, вивчили відмінність у значенні прикметників “музичний” і “музикальний”, розглянули деякі випадки мовних кліше, такі як «музична школа», «понад сто відтінків», «не звертати уваги», «розгорнути каталог» та ін., збагачували мовний запас сталими висловами: «Де не співця, послухаєш і горобця», «Дотанцювалися, що без хліба зосталися», «Співаєш добре, а перестанеш ‒ ще краще». Наприкінці заняття учасники клубу практикувалися в усному висловленні ‒ описували картину французького художника-імпресіоніста Клода Моне «Дикі маки».
До теми «Одяг як атрибут нашого життя» Ірина Бондаренко підготувала фрагменти з новели Григора Тютюнника «Зав’язь» та роману Івана Багряного «Сад Гетсиманський», де містяться згадки про одяг. Гуртківці прочитали ці фрагменти, з’ясували значення незнайомих слів й обговорили такі питання: чи доводилося вам виявляти турботу про іншу людину за допомогою одягу? чи є в уривку з роману «Сад Гетсиманський» втручання в особистий простір героя? Далі учасники зустрічі разом із модераторкою розглянули випадки наголошування слів, таких як ”вишИваний“, ”кАптур“, ”зАстібка“, ”крОїти“, ”рОзпірка“ та інші. Окрім лексичної частини, гуртківці опановували й граматику ‒ вчилися відмінювати числівники та вставляли пропущені числівники в правильній граматичній формі у реченнях. Завершили заняття спілкуванням ‒ описували одяг акторів на обкладинках журналів, використовуючи опорні слова з рекомендованого переліку.
Читання художніх текстів
Часто заняття з української мови завершується виразним читанням уголос віршів українських поетів. Учасники розмовного клубу «Мовна варта» уже слухали / читали поезії Ліни Костенко «Гроза проходила десь поруч», Павла Вишебаби «Доньці», фрагменти текстів Костянтина Москальця («Келія чайної троянди») та Лесі Українки («Кассандра»).
Діалоги
Іноді заняття відбуваються як обговорення фільму. Наприклад, після перегляду документальної картини Лесі Воронюк «Соловей співає. Доки голос має», у якому досліджуються мовні проблеми в Україні. У розмові учасники клубу виокремили добру, неагресивну тональність фільму, звернули увагу на спосіб аналізу українського мовного питання крізь призму досвідів інших країн, зокрема Білорусі та Ізраїлю. Дійшли висновку про те, що мова була і є одним із головних факторів національної безпеки та цілісності кожної країни, а також вирішальним фактором у стані війни, яка триває в Україні. Учасники обговорення додавали до своїх вражень певні репліки та історії з власного досвіду.
Мовні ігри
На заняттях активно використовуються мовні ігри. Адже через гру можна навчатися не лише правильно говорити, а й мислити українською. Мова стає не сухою теорією, а живим джерелом натхнення, творчості та взаєморозуміння.
Участь у мовознавчих вікторинах мотивує гуртківців вивчати нові слова, повторювати правопис, засвоювати граматичні правила й дізнаватися цікаві факти з історії мови. Наприклад, на одному із занять гуртківці взяли участь у вікторині «Колоритні слова» ‒ це мовознавча подорож у світ яскравої, образної й мальовничої української лексики. Учасники мали змогу пригадати, дізнатися й закохатися у слова, які звучать смачно, дзвінко, поетично ‒ і водночас розкривають національний колорит українського народу.
Отож, на заняттях учасники гуртка «Мовна варта» в ЦБС «Свічадо» розвивають не лише мовлення українською, а й свої знання з психології, різних видів мистецтв (літератури, кіно, малярства), історії України та ін.
Із перших уст
Пані Ірино, яку мету ставите Ви на заняттях «Мовної варти»?
Метою розмовного клубу «Мовна варта» є створення простору, де кожен охочий може відчути себе впевнено у спілкуванні українською мовою ‒ незалежно від початкового рівня володіння нею.
Я прагну не лише допомогти відвідувачам удосконалити мовні навички, збагачувати словниковий запас, працювати над вимовою й граматикою, а й ‒ що особливо важливо ‒ сприяти внутрішньому прийняттю й утвердженню української як мови щоденного вжитку, мови культури, мислення й емоційного самовираження.
Мова ‒ це не лише інструмент комунікації, а й глибока частина нашої ідентичності. Тож через живе мовлення, дискусії, ігри, тематичні зустрічі ми підтримуємо процес мовного відновлення, який зараз відбувається в українському суспільстві.
Які джерела використовуєте при підготовці до таких зустрічей? Здається, такої рекомендації потребують і ті люди, що намагаються поліпшити своє мовлення українською самостійно.
Окрім академічних джерел, підручників, посібників, словників, я долучаю й науково-популярні джерела, бо йдеться про формування не наукового, літературного мовлення, а мовлення живою сучасною українською мовою. Для цього треба попрацювати над правильною вимовою, треба надбати лексичне багатство, не цуратися діалектизмів, фразеологізмів чи фемінітивів. Отож:
- «Моя українська вільна. Спілкуймося легко!», Юлія Данчук
- «Українська легко!», Наталія Клименко, Павло Мельник-Крисаченко
- «Українська, що надихає. Говоримо й пишемо правильно», Юлія Данчук
- «Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити», Олександра Сербенська
- «Слова, що нас збагачують. Словник вишуканої української мови», Тарас Береза
- «100 експрес-уроків української. Частина 1», Олександр Авраменко
- «100 експрес-уроків української. Частина 2», Олександр Авраменко
- «Українська самотужки», Олександр Авраменко
- «Українське слово для всіх і для кожного», Олександр Пономарів
- «Як ми говоримо», Борис Антоненко-Давидович
А які книги радите Ви гуртківцям для закріплення навичок впевненого користувача українською мовою?
До уже зазначених посібників я б ще додала книжки, які написані авторами не академічним стилем, а захопливо, неординарно, з украпленням гумору, невідомих чи маловідомих фактів з розвитку української мови, корисних порад:
- «Українська мова. Подорож із Бад-Емса до Страсбурга», Орися Демська
- «Мова-меч. Як говорила радянська імперія», Євгенія Кузнєцова
- «Чути українською», «Бачити українською», «Перемагати українською», «Бути українською», Ольга Дубчак
- «Правда про походження української мови», Костянтин Тищенко
- «Розмовляймо українською», Іван Вихованець
- «Культура слова: мовностилістичні поради», Олександр Пономарів
- «Мовою бестселерів. Сучасний словник живої мови» Тарас Береза
Відгуки учасників гуртка «Мовна варта» в ЦБС «Свічадо»
Серед учасників гуртка «Мовна варта» ‒ святошинці переважно середнього й старшого віку. Вони не пропускають заняття, доопрацьовують новий матеріал вдома, дуже активні в мовному спілкуванні і запрошують до «Мовної варти» усіх охочих. Найактивніші з гуртківців поділилися своїми враженнями.
Олена: Розмовний клуб «Мовна варта» в бібліотеці «Свічадо» відвідую з задоволенням. Мені подобається, як пані Ірина проводить наші заняття, подобається спілкування з іншими учасниками занять. Дякую всім причетним до створення клубу, за надання можливості вивчати й пізнавати українську мову глибше.
Алла: Я хотіла вивчити українську мову краще, бо мої знання – десь на розмовному рівні. Дізналася тут багато нового: ми опановуємо норми вимови, розширюємо кругозір, виконуємо цікаві вправи, вивчаємо нові(!) слова. Мені дуже подобається пізнавати нове і розвиватися. Можливо, варто додати до навчання ще якісь фільми, квести, іноді вести заняття у формі гри тощо.
Андрій: Я відвідую заняття з метою опанування української мови і зменшення частки суржику у спілкуванні. І мовний клуб допоміг мені в цьому. Ще тут є змога поставити запитання, які виникають під час повсякденного спілкування мовою. Наприклад, нещодавно я вперше почув слово «наріжний», і ми сьогодні про це поговорили з викладачкою.
Тетяна: Долучилася до занять, щоб вивчати українську мову. Дуже задоволена нашими «мовними посиденьками» ‒ цікаво, пізнавально, інформативно. Бажано, аби це мовне спілкування тривало довго, щоб долучалися нові й нові учасники. Ще мені дуже подобається наша викладачка: завжди спокійна, врівноважена, доброзичлива й добре обізнана в питаннях мови.
Римма: Я зацікавлена цими заняттями, тому що бачу прогрес – мій рівень володіння українською мовою зростає. І я задоволена тим, як збагачуються мої знання, як я змінююся і розвиваюся!
Довідково: безкоштовні заняття для киян у гуртку «Мовна варта» відбуваються щочетверга о 16:00 год за адресою: м. Київ, бульвар Жуля Верна, 13В. Телефон для довідок: (098) 432 41 66.
Фото Ірини Голобородько