14 травня в селі Куцівка, що на Смілянщині, відбулося вшанування пам’яті відомого українського письменника Тодося Осьмачки за участю делегації Черкаської обласної організації НСПУ на чолі з Володимиром Поліщуком.
«На малій батьківщині скромно пошанували з черкаським письменниками в Куцівці на Смілянщині геніального Осьмачку – “найнахабнішого поета СРСР”, поборника за українську Україну, гнаного москальським режимом із рідної землі. Його ПРОРОЧА поезія вражає. Його проза жахає реальністю, яку переживаємо сьогодні від “північних катів”. Він один із тих, хто зберіг у слові архетипну Україну. День народження Поета – 16 травня (1895 -1962)», – зазначає у своєму дописі у фейсбуці черкаська письменниця Валентина Коваленко.
«Вступне слово Володимира Трохимовича про видатного земляка підхопила минулорічна лавреатка Всеукраїнської літературної премії імені Тодося Осьмачки Валентина Коваленко, а далі письменники декламували авторські поезії на мотиви нинішньої війни», – пише у фейсбуці черкаська поетеса Ганна Клименко-Синьоок.
Під час урочистостей названо і цьогорічного лауреата премії імені Тодося Осьмачки. Нині премію здобув Іван Малюта за історичний твір «Двічі не вмирати».
– Цьогоріч були особливості, обумовлені війною, під час визначення лауреата премії. Зрештою ми вирішили премією відзначити колишнього політв’язня, патріота України Івана Малюту за його повість «Двічі не вмирати». Цей чоловік і торік претендував на премію імені Тодося Осьмачки. Повість «Двічі не вмирати» побудована на матеріалі Черкащини, бо йдеться в ній про персонажа, який родом із села Тернівки, що на Смілянщині, тієї Тернівки, яку так барвисто зобразив Тодось Осьмачка у своїй повісті «Старший боярин». Як бачимо, і тут є певний зв’язок, – розповів Володимир Поліщук.
Іван Малюта був товаришем Олекси Різника. Сам письменник живе в Одесі. На вручення премії через стан війни не зміг потрапити, але пообіцяв телефоном за нагоди обов’язково відвідати Смілянщину.
Фото Олексія Пірогова