В цьому запевнила у своєму дописі на Facebook заступник голови Комітету Євгенія Кравчук.
«Укркінохроніка» — одна з найстаріших кіностудій країни, розташована в центрі Києва, … опинилася у біді. Майно і значні виробничі площі цього державного підприємства перебувають у дуже занедбаному стані. Борги з виплати заробітної плати працівникам з кожним місяцем зростають… Латають «діри у бюджеті» коштами інвестора-забудовника. Історія з укладенням інвестиційної угоди перетворилася на фольклор: ніхто не має конкретних відповідей, якась колективна інституційна амнезія», — написала Кравчук.
За її словами, боляче вразило те, в яких страхітливих умовах тут зберігаються плівки: покриті шаром бруду і плісняви, вони мають дуже скромні шанси зберегтися для історії. «Стаття 17 Закону України «Про кінематографію» каже, що вихідні матеріали фільмів та фільмокопії мають зберігатися у Державному фонді фільмів України. Зберігатися дбайливо у спеціальних умовах, а не покинуті на ласку стихії і дрібних шкідників. Цій статті вже два роки, а Фонду так і не створено. Вирішили найближчим часом приділити увагу цій проблемі і зробити все можливе, щоб Державний фонд фільмів України таки з’явився і допоміг врятувати нашу кіноспадщину», — підкреслила заступник голови Комітету.
Вона зазначила, що вже зараз варто серйозно поміркувати над тим, як витягти «Укркінохроніку» з боргової ями.
«Розпродаж її інфраструктури – точно не вихід. Держава має активніше підтримувати вітчизняне кіновиробництво і створювати більше можливостей у цьому напрямі, щоб кіностудії могли працювати, тішити нас новими стрічками, перемагати на конкурсах і одержувати престижні міжнародні премії», — написала Кравчук.
Щодо «Національної кінематеки» вона зазначила, що у 2015 році було розпочато справу про її банкрутство за заявою кредитора «Київенерго» до господарського суду через борг у 3,5 млн грн. 2016 рік ознаменувався спробою реанімувати платоспроможність Кінематеки через процедуру санації. З того часу змінилося декілька арбітражних керуючих, жоден з яких не зміг «поставити на ноги» підприємство. Тривожним дзвоником став швидкий розпродаж майна Кінематеки, що змусило цілу низку державних органів пильніше придивитися до діяльності арбітражного керуючого.
«У жовтні минулого року ДП «Національна кінематека України» розпродала майна на 33 млн грн, передавши у власність приватної компанії 14 об’єктів. Борг становив лише 19 млн, отже питання банкрутства/санації мало б бути зняте? Залишається багато питань щодо недоліків у документах з купівлі-продажу та подальшої долі земельних ділянок. Все це ми ще будемо з’ясовувати детально, запросивши на спільні наради представників правоохоронних органів», — пообіцяла заступник голови Комітету.
Водночас вона запевнила, що «поки що Кінематеці сусідство з багатоповерхівкою не загрожує». При огляді території члени Комітету впевнилися, що компанія, яка викупила майно, займається ремонтом з метою використання надалі для кіновиробництва. Хоча, звісно, у разі перепродажу, ніхто не гарантує відсутність будівельного майданчика під чергову «свічку» у близькій перспективі.
«Комітет також вирішив розробити стратегію розвитку державних кіностудій, щоб припинити безгосподарність і відкрити нові можливості для створення якісного національного кінопродукту», — повідомила Кравчук.
Як повідомляв Укрінформ, Комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики провів 20 травня виїзне засідання на Київській студії хронікально-документальних фільмів «Укркінохроніка» та ДП «Національна кінематека України». Засідання стало реакцією на звернення від культурної спільноти у зв’язку з критичною ситуацією можливого доведення до банкрутства цих підприємств.
Як зазначив голова Комітету Олександр Ткаченко, «їхня діяльність все менше нагадує діяльність кіностудій і все більше нагадує діяльність майданчиків для нової забудови житловими будинками». Він також висловив занепокоєння стосовно стану справ зі збереженням кінофонду.