Лінгвоцид упродовж чотирьох століть. Мову чи язик треба захищати в Україні

113

Прогулюєтеся Києвом, побачили нову табличку з чорно-червоним лого, навели камеру на QR-код — і слухаєте, як росіяни утискали українську мову протягом 400 років. Це — освітній проєкт «Лінгвоцид», покликаний до лагідної українізації та просвітництва. Він демонструє, що попри всі заборони наша мова — вижила. 

Як народився проєкт, як росія сьогодні воює проти української мови та в який спосіб покращувати свою українську вже в дорослому віці — у матеріалі hromadske.

Киянка, яка перейшла на українську разом із сином

Авторка проєкту Валентина Мержиєвська за освітою — інженерка, її спеціальність — «Двигуни внутрішнього згоряння». До зацікавлення українською ішла довго. Свого часу Валентина свідомо змінила мову спілкування. Їй було цікаво дізнатися, як сталося, що вона, киянка, — і з російськомовної родини, хоча батько у своєму дитинстві розмовляв українською. На рідну мову разом із чоловіком та сестрою переходили у 2005-му, після Помаранчевої революції.

У Валентини саме підростав і вчився говорити син, тож вона хотіла, щоби він був українськомовним. Родиною вкупі — легше, а от із друзями було набагато складніше: «Вони підсміювалися: “Що це ти викаблучуєшся?” Сатисфакцію я отримала, коли після Революції гідності й ті друзі почали переходити на українську».

Європейські підходи до пам’яті

З початком повномасштабної війни Валентина виїжджала на кілька місяців у Європу, досліджувала, як там працюють із пам’яттю та історією. Зокрема, працювала в Єврейському музеї Голокосту «Галіція» у Кракові. Валентині запам’яталось ушанування великого повстання у Варшавському гетто під час Другої світової війни. Це флешмоб на всю країну. Символом дня є жовтий нарцис. В одного з організаторів повстання там загинули друзі, а він вижив і щороку приносив до пам’ятного знака жовті нарциси.

«Це водночас і момент згадування, і єднання сучасних поляків, які впізнають одне одного за жовтими квітами. Мене це дуже надихнуло. Ми, українці, зараз на переламі — оновлюємо своє розуміння історії».

Після Польщі Валентина Мержиєвська їздила також на навчання у Берлін. Там вона побачила меморіал у смартфоні. Така ідея їй дуже сподобалась. У серпні, коли повернулася до України, заснувала свою громадську організацію «Валентність. Переосмислення», щоби створювати освітні інтерактивні проєкти.

«Лінгвоцид» — перший із них, хоча досвід неінтерактивних проєктів був. 2011-го разом із друзями Валентина відкрила у столиці альтернативну школу. Для молодших класів уклала задачник із математики.

Чи потрібні російські версії продуктів в Україні?

У науковому обігу термін «linguicide» запровадив український дослідник Ярослав-Богдан Рудницький. Цим терміном він «уперше позначив будь-які спроби суспільства чи державних інституцій обмежити або підтримати використання однієї мови завдяки іншій». У Мюнхені в 1976 році він видав працю про мовний злочин — «Лінгвоцид».

Під час розроблення проєкту «Лінгвоцид» Мержиєвська з колегами довго дискутували, чи робити російську версію в додатку. Вирішили — щоб донести факти про лінгвоцид якнайширше, вона потрібна. Також зробили англійську версію.

На запитання про те, чи варто нині залишати російськомовні дублі інформаційних продуктів, послуг, медіа тощо, Валентина відповідає: «Активною українізацією я б займалася з дітьми. Всі медіа, мультики, розважалки — лише українською. Діти більш гнучкі, їм легше. Річ не в тому, що старші не зрозуміють, але їм об’єктивно потрібно буде більше зусиль. 

Моя російськомовна мама сказала якось дуже класну фразу: “Українець — це той, чиї діти розмовлятимуть українською”. У нашій родині зрештою так і сталось. Мама в університеті викладає повністю українською, але вдома, у побуті лишилась російськомовною. А ми з сестрою вже вільно розмовляємо українською. Буде чудово, якщо такий поступовий перехід закріпиться всюди».

У своєму проєкті Валентині було важливо не проговорювати напряму, які погані імперці, що нав’язували російську. Їй хотілося, щоб висновки робив сам читач.

«Я зашила в описи багато історичних фактів, які, на мою думку, важливі. Наприклад, як виник московський патріархат: Борис Годунов узяв у заручники вселенського патріарха і тримав його пів року в підвалі. Ми показали насильницькі дії росії, що тривали 400 років. А ще дуже важливо було наголосити, що, попри всі ці утиски, мова не зникла».

Станом на кінець січня близько 140 людей уже встановили додаток «Лінгвоцид» із Google Play та 130 — з App Store. Команда планує розробити й додати на сайт план уроку за маршрутом, щоб учителі могли водити екскурсії. А в застосунок хочуть внести уже промальований маршрут, а не окремі точки-локації.

Чи треба нині захищати українську мову?

16 липня 2019 року почав діяти закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Він передбачає поступове збільшення присутності мови в усіх сферах, лише українську у сфері обслуговування, на державній службі, в рекламі, науці, у мистецькій сфері тощо. Детальніше про кожен етап впровадження — на сайті Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя.

Станом на 16 січня секретаріат мовного омбудсмена зафіксував понад 200 фактів лінгвоциду української мови на тимчасово окупованих росією територіях.

«Випадки, що свідчать про витіснення державної мови та планову асиміляційну політику окупантів, зафіксовані у сферах офіційного спілкування та освіти на всіх рівнях, у публічному, культурному та медійному просторах», — додає у відповіді на наш запит Юрій Зубко, керівник секретаріату Уповноваженого.

Стосовно лінгвоциду в Україні зареєстровані два кримінальних провадження, і ці факти долучать до позовів України проти рф у міжнародних судах.

Знадобиться 20 років — але без примусу

Розмову Валентина Мержиєвська завершує тим, що вона — за лагідну українізацію. Тішиться мовним квотам на радіо й телебаченні, забороні ввозити книжки з росії, вважаючи, що українізація має підкріплюватися державними заходами.

«Ми бачимо ефективність російських заборон за 400 років — українськомовне населення скоротилося на третину. Отже, якщо робити послідовні кроки у зворотний бік — заохочувати українську, звужувати простір для російської, — це теж спрацює». Але додає, що примушувати людей на побутовому рівні не можна. Українці, каже Валентина, — надто волелюбний народ. Якщо змушувати чи присоромлювати, це викликає сильний спротив.

«Коли в нас з’явиться вдосталь і українського шансону, й української попси, і науково-популярного контенту, тобто продукту різного рівня — від цього моменту муситиме минути ще 20 років, щоб у цьому середовищі виросло нове покоління. Українізація активно почалася з Революції гідності, тож іще років 10-15 нам доведеться пробути в такому балансі», — каже Валентина.

І додає, що перейти на українську зараз значно легше, ніж було їй 17 років тому — більше контенту, мовних клубів, прикладів наслідування серед відомих людей.

Ознаки лінгвоциду
Ознаки лінгвоциду Уповноважений із захисту державної мови

Де і як прокачати українську в Україні?

В останні роки в Україні з’явилося безліч ініціатив і курсів, де навчають, розвивають навички розмовної української мови.

Наприклад, проєкт психологічної та освітньої підтримки «Єдині» обіцяє 28 днів підтримки під час переходу на українську. Ініціатива має в команді 150 учителів і 500 волонтерів, діє у 25 містах та ОТГ. Майже 60 тисяч людей звернулися до «Єдиних», щоб поліпшити свою українську.

Prometheus пропонує курс «Українська за 27 уроків», що допоможе опанувати мову на рівні А2 (за шкалою Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти). Як розповіла нам викладачка цього курсу та співавторка курсів «Є-Мова» Яна Сабляш, курси «Українська за 27 уроків» (початковий рівень) і продовження «22 кроки до мовної впевненості» (середній рівень) налічують до 9 тисяч слухачів кожен, їх зазвичай завершує половина. Навчання розраховане не на покращення, а саме на вивчення української як другої, з нуля. Приходить аудиторія 25+ — іноземці, російськомовні українці.

Яна Сабляш також рекомендує очні мовні курси «Соловей», де комплексно підходять до викладання мови разом з українською літературою та історією.

Студія онлайн-освіти Educational Era запустила проєкт «МовиТи», що складається з 5 модулів. Керівниця відділу комунікацій EdEra Ярина Біла сказала нам, що за неповних три місяці до проєкту долучилися майже 9 тисяч слухачів, більшість із яких — жителі північно-східних та південних регіонів України.

Також на сайті Уповноваженого із захисту державної мови є інформація про безоплатні курси, розмовні клуби, вебресурси, щоб опанувати чи поліпшити українську.

Юлія Кузьменко

hromadske.ua

попередня статтяВ Італії вийшла антологія української поезії, до видання увійшли твори понад 50 авторів
наступна статтяУ Львові відновлять премію імені Антонича. Ігор Калинець підтримав пропозицію львівських письменників