У Львові у середу, 5 травня, урочисто відкрили Музей модернізму. Це нова експозиційна локація Львівської національної галереї мистецтв, яка об’єднала митців історичного авангарду та високого модернізму з 1930 року до сьогодення.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Основним завданням цього музею є продовження експозиції, яка розгорнута в нас у палаці Лозинського і починається з 1800 до 1930 року. А після того, ніби у Львові ціле століття нічого не було… Тому ми вирішили представити наших митців починаючи з 1930-х років. Спочатку виставку львівського модернізму зробили в Луцьку, в музеї Корсаків. Я теж подумав, що хочу таке зробити у Львові, але виставки нам би було замало, це повинна бути постійна експозиція — так зародилася ідея Музею», — розповідає директор Львівської національної галереї мистецтв ім.Бориса Возницького Тарас Возняк.
Експозиція розташувалась на двох поверхах приміщення позаду Палацу Потоцьких на Коперника, 15. Возняк називає його «силікатним будинком», оскільки тут були «підсобки будівничих підземного трамваю», коли відбувалися спроби будівництва метро у Львові. Приміщення було в занедбаному стані, після перекриття і ремонтних робіт всередині фасад вирішили залишити так, як є. Це наче паралель з тими умовами, в яких доводилося працювати художникам ХХ ст.
У 7-ми залах новоствореного музею розгорнута ретроспектива львівського мистецтва, що візуалізує світогляд модернізму. Спочатку глядачеві представлені твори мистецтва 1914-1939 р.р., що радикально протистояло відтворенню реальної дійсності, йшло поряд із розвитком науково-технічного прогресу, надихалося політичними ідеологіями та їм опонувало.
Інший розділ експозиції ілюструє екзистенційну чутливість повоєнного суспільства та стан соціального відчуження львівських інтелектуалів у добу тоталітарного пресингу 1939-1953-х р.р. Тут уперше системно представлено різновиди тактильної абстракції та раннього структуралізму у авторстві Карла Звіринського та митців його “герметичного кола”.
Центральний зал повністю присвячений феномену Євгена Лисика — унікального модерного сценографа та митця-екзистенціаліста. В залі експоновані унікальні ескізи його сценічних рішень та авторська великоформатна графіка 1960-1980-х років.
В експозиції представлені роботи Любомира Медвідя, Івана Остафійчука, Романа Жука, композиції Романа Петрука, Андрія Сагайдаковського, Мирослава Ягоди, які розкриваються в нео- та трансавангарді, візуалізуючи перехідну добу між львівським модернізмом та постмодернізмом.
Як наголошують у Галереї, в Музеї модернізму відбуватимуться кураторські виставки, а експозиція відновлюватиметься кожні два роки.
Фото: Маркіян Лисейко