Єнералов приніс головному редактору обумовлену повість. Після того, як автор пішов, головний утомлено зняв усмішку: Єнералов мав ім‘я, мав репутацію, мав вагу, звідси випливає, що він багато чого мав, а зокрема шістдесят процентів авансу за договором.
На редколегії всі подивилися один на одного, і ті, що курили, закурили, а вже ті, що не курили, дістали валідол.
I почали редагувати. Заввідділу прози ознайомився з першим абзацем і передав рукопис редактору. У нього була окрема думка про Єнералова. Редактор не ознайомився з першим абзацем і передав рукопис практиканту. У нього була ще більш окрема думка про Єнералова. Практикант прочитав і теж зробив думку про Єнералова у безпосередній формі, яку і висловив уголос, за що йому додали рецензій на десять карбованців.
Практикант волів стати письменником: він переписав усе по—своєму.
Редактор був письменником—початківцем: він викреслив усі «що» і «щоби» і прибрав дві глави, а також одного героя, аби прояснити психологічну лінію.
Завпрози був молодим письменником: він зняв кінцівку, а зав‘язку поставив після кульмінації з метою посилити останню.
Відповідальний секретар був професійним письменником: він знизив епітети і підвищив акценти.
Заступник головного був знаним письменником: він замінив назву, посилив звучання і поправив напрям.
Машиністка не полюбляла письменників (крім одного, славного…): вона авторизувала, аби не нудьгувати, і скоротила, тому що все одно було нудно.
А головний редактор був головним редактором: він полюбляв свій журнал і знав добре, що любові без жертв не буває. Він зітхнув і понаводив глянець, хоча знав добре, що на валянок глянець не наводиться.
На редколегії всі не дивилися один на одного, і ті, що не курили, закурили, а ті, що курили, дістали валідол.
Вичитуючи гранки, Єнералов сказав, що це єдина редакція, де вміють пристойно працювати з рукописом. Коли вийшов номер, він з‘явився в новій дублянці і зробив головному запрошення до ресторану, а решті підніс по журналу зі зворушливою присвятою від автора. Машиністці подарував шоколадку. А практиканту нічого не подарував. У того вже практика закінчилася.
Підготував Валентин Шульга