Публічне звернення оприлюднене на сайті Музею голодомору,
«Німецько-українська комісія істориків анонсувала проведення онлайн-заходу із провокативною назвою «Чи був Голодомор геноцидом?».
Організовуючи онлайн- чи офлайн-заходи, формулюючи запитання та відповіді, пишучи та публікуючи статті із тем національного значення, зокрема про Голодомор-геноцид, кожен громадянин нашої країни повинен пильно та відповідально ставитися до пам’яті мільйонів убитих голодом українців», — йдеться у зверненні.
Українські дослідники Голодомору-геноциду публічно закликають Німецько-українську комісію істориків змінити назву дискусії. Як наголошується, така назва суперечить Закону України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», нівелює рішення Апеляційного суду міста Києва, є наругою над пам’яттю мільйонів та принижує українське громадянське суспільство, для якого геноцидна природа Голодомору є беззаперечним фактом.
«Риторичні запитання, які не констатують історичних фактів, у публічному просторі — це крок назад. Протягом десятків років навіть приватне обговорення теми злочину Голодомору було забороненим, не кажучи про дослідження, запис свідчень очевидців, збір артефактів і фотографій, встановлення пам’ятників та меморіалів», — нагадали у Музеї Голодомору.
Натомість відзначають історики, тепер, за 86 років після злочину проти українського народу, тема Голодомору перебуває у фокусі міжнародної політики, зокрема українсько-німецьких взаємин. Тривалий час українська діаспора та активісти обстоюють визнання Голодомору актом геноциду урядом ФРН. Бундестаг уже розглядав петицію з цього приводу, але 21 жовтня 2019 року відправив її на доопрацювання. Саме тому висловлення сумніву в такий напружений момент може призвести до непоправних наслідків.