У рамках проєкту «Шукай», завдяки якому на фасадах будівель з’являються мініатюрні символи Києва, відкрилися одразу п’ять нових бронзових скульптурок. Усі вони присвячені маловідомим столичним меценатам, які вкладали кошти у розвиток міста і подарували столиці багато красивих будівель.
Спонсором встановлення серії мініскульптур став благодійний фонд «Zagoriy Foundation». На етапі планування проєкту організатори не змогли обрати лише одну постать серед благодійників, адже Київ — це місто, побудоване меценатами. Саме тому вирішили увічнити у бронзі одразу п’ять персон.
Микола Бунге
Микола Бунге кілька разів був ректором Університету святого Володимира, а у 1880-х роках очолював міністерство фінансів Російської імперії. Він провів анкетування серед студентів, зрозумів, що багато з них живуть у скруті, і тому почав запроваджувати стипендії, одноразові премії, фінансування закордонних поїздок та підтримку дітей-сиріт. Свої статки він заповів Університету.
Після смерті мецената його колишні студенти зібралися разом і звели Київське міське початкове училище імені Бунге. Саме на його фасаді й встановили мініскульптурку. На ній Бунге тримає ту саму анкету для студентів.
Адреса: вулиця Липська, 18/5, Державна Судова Адміністрація.
Родина Ґалаґанів
Катерина і Григорій Ґалаґани заснували у 1871 році приватний середній навчальний заклад для талановитої молоді. У пам’ять про загиблого у віці 15 років сина його назвали — Колегія Павла Ґалаґана.
За своєю організацією Колегія була подібна до британських коледжів: вихованці мали повний пансіон, навчалися тут, відпочивали і готувалися до вступу до університету. При цьому заклад не отримував державного фінансування, головні витрати брала на себе родина засновників. Тепер на будівлі, де розташовувалася Колегія, можна побачити їх скульптурку.
Адреса: вулиця Богдана Хмельницького, 11, Національний музей літератури України.
Давид Марголін
Ще одну скульптуру встановили на будівлі, де колись розміщувалась квартира й офіси підприємств купця Давида Марголіна. На початку XX століття він був одним із найщедріших меценатів Києва. Найбільше він жертвував на освіту, будував школи і церкви, опікувався Трухановим островом, а також інвестував кошти у міський водопровід, систему освітлення та трамвайну лінію.
Марголін розвивав київське пароплавство й утримував пароплавну пристань, тому в руці скульптурка мецената тримає пароплав.
Адреса: вулиця Ольгинська 2/1.
Галшка Гулевичівна
Галшка Гулевичівна була однією з перших киянок, яка пожертвувала значну частину свого майна на благодійність. Завдяки її внеску — свого маєтку на Подолі — у XVI столітті була закладена основа для діяльності Київської братської школи, яка згодом стала Києво-Могилянською академією.
Скульптура Галшки розташована поруч із місцем, де знаходилася садиба, яку вона пожертвувала для Київського братства. У руці Галшка тримає сувій — дарчу на землю для братства.
Адреса: вулиця Іллінська, 8, ріг із вулицею Братською, 14.
Михайло Дегтярьов
Купець та філантроп Михайло Дегтярьов давав гроші на допомогу бідним: фінансував богадільню для старих і немічних, будинок удів, лікарню для чорноробів та стипендії студентам. Хоча за життя він уважався не найщедрішим із меценатів, проте після його смерті виявилось, що він заповів Києву 4,5 мільйони рублів. За них організували богадільню на 500 людей і притулок для старших дітей на Лук’янівці.
У 1882 році за кошти Дегтярьова побудували Будинок купецьких зборів, яка нині є Колонною залою імені Миколи Лисенка. На фасаді філармонії й розміщена скульптурка Михайла Дегтярьова. У руці меценат тримає підкову, адже його бізнес був пов’язаний із виробництвом товарів із заліза.
Адреса: Володимирський узвіз, 2, Національна філармонія України.
Загалом, за чотири роки існування проєкту «Шукай», у Києві вже відкрили 36 мініскульптурок. Однією з останніх установлених скульптур була бронзова гривня, яка тепер прикрашає фасад Національного музею історії України на Старокиївській горі.
