Названі лауреати премії Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні»

4

Символічно, що саме у День Гідності та Свободи громадський комітет премії імені Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні» назвав її лавреатів із нагоди 130 – річчя від дня народження легендарного отамана, подвижника й захисника української державності, визначного публіциста й ідеолога національної ідеї.

Зазначимо, що робота комітету тривала в режимі онлайн в унісон тим заходам, які тривають в країні по відзначенню ювілею цього видатного державника, з яким пов’язано найгероїчніший і найдраматичніший період національно-визвольних змагань українців за власну державність у часи виборювання Української Народної республіки, організовану(!) збройну боротьбу за яку включно з 1925 роком на теренах вже окупованої на той час червоною московією України, очолював отаман, полковник армії УНР Яків Гальчевський, який, наголосимо, непереможений ворогом з боями полишив рідні терени, продовжуючи боротьбу за українську ідею до свого останнього подиху у березні 1943 року. Власне, саме цьогоріч з нагоди 130-річчя Якова Гальчевського оргкомітет премії вирішив її відновити, вважаючи для себе принциповим наголосити під час великої війни України з імперською росією на подібних історичних фактах боротьби за незалежність України, які лише зміцнюють нашу впевненість у перемозі над ворогом.

Слід зазначити, що з нагоди цього знакового ювілею в країні відбулося ряд помітних патріотичних акцій, зокрема у Хмельницькій та Вінницькій областях, звернула належну увагу на цю подію Верховна Рада України, до її відзначення долучилися освітньо-культурні заклади, ряд музеїв, науково-дослідних середовищ.

В свою чергу оргкомітет взяв до розгляду кандидатури на присудження цьогорічної премії імені Якова Гальчевського минулих двох років і сподівається, що наш вибір знайде розуміння та підтримку зацікавленої громадськості, адже ми прагнули дотриматися свого основного критерію у їх відборі з огляду, насамперед, на послідовну україноцентричну позицію діяльності наших домінантів. Тож серед лауреатів ви побачите імена саме таких патріотів, які кожен у своїй царині довів, що для них символічне гасло «Україна – понад усе!» і є тим життєвим заповітом, який нині рухає мільйонами українців, які відстоюють нашу незалежність, яким керувався у своїй боротьбі з нашим одвічним ворогом – московією – легендарний отаман, полковник армії УНР Яків Гальчевський, його соратники та послідовники.

Лавреати премії ім. Якова Гальчевського в 2024 році

у номінації «Політик» Валерій Залужний, Головнокомандувач Збройних сил України (2021-2024 рр.), Надзвичайний і Повноважний посол України у Сполученому Королівстві Великої Британії й Північної Ірландії;

у номінації « За допомогу Українській державі» Боріс Джонсон, Прем’єр-міністр Великої Британії (2019-2022 рр.), політик, публіцист;

у номінації «За літературно-публіцистичну творчість та видавничу діяльність» Михайло Сидоржевський, Голова Національної Спілки письменників України, засновник і головний редактор « Української літературної газети»;

у номінації « За літературознавчу діяльність» Оксана Сліпушко, завідувач кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості Київського національного університету ім.Т.Г.Шевченка, доктор філологічних наук;

у номінації «За літературну творчість» Артур Закордонець, письменник, військовослужбовець Збройних сил України;

у номінації «За просвітницьку діяльність» колектив Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили»;

у номінації «За  науково-дослідницьку діяльність» Олеся Стасюк, Голова Національної асоціації дослідників Голодомору-геноциду українців, генеральний директор Національного музею Голодомору-геноциду ( 2015 -2022 рр.), доктор історичних наук

у номінації «Громадський діяч» Ігор Тисячний, голова Летичівської територіальної громади Хмельницької області, громадський діяч;

у номінації « За вірність мистецькому покликанню» Дмитро Лінартович, поет, актор театру і кіно, військовослужбовець Збройних сил України

у номінації «За видавничу діяльність» Олександр Стебеляк, видавець Української видавничої компанії «Наш формат».

litgazeta.com.ua

попередня статтяЄвген Нахлік. Філософ очима поета: спокуса, повчання чи тролінґ?
наступна стаття«Це метафора того, як треба триматися і тримати одне одного»: Ірина Цілик про свою нову поетичну книжку