Непереспівана мелодія душі

77

Уславленому колективу Національного академічного заслуженого українського народного хору ім. Григорія Верьовки не звикати до різних мистецьких заходів, але в середу 10 травня усі хористи ще зранку зібралися в залі для репетицій і готувалися до знакової події: за кілька годин мала відбутися презентація чудової книги під назвою «Непереспівана мелодія душі» про п’ятдесятирічну  історію незрадливої співпраці співачки хору, концертмейстерки та хормейстерки, а тепер ще й талановитої композиторки, яка вже подарувала Україні кілька десятків своїх пісень і далі активно працює, збагачуючи нашу пісенну скарбничку. Мова йде про Ірину Андріївну Мельниченко – заслужену артистку України, заслужену діячку мистецтв України, нагороджену також державним орденом «За заслуги».

Враховуючи, що авторка книги активно співпрацює з НСПУ, часто бере участь в різних спільних заходах та пише пісні на твори поетів спілки, голова НСПУ Михайло Сидоржевський доручив Петру Засенку, Борису Пономаренку, Ігорю Куриліву та Володимиру Корнійчуку взяти участь у запланованому заході.

Ведучий Борис Пономаренко оголосив про початок презентації, коротко, але тепло привітав ювілярку та запросив її до слова. Помітно хвилюючись, Ірина Андріївна розповіла про своє непросте дитинство, згадала добрим словом батьків, усю свою родину, вчителів і вклонилася світлій пам’яті Анатолія Тимофійовича Авдієвського, який підняв славу Національного хору ім. Григорія Верьовки до найвищого світового рівня.

Кілька десятків років вона працювала поруч з уславленим Майстром, виконувала його доручення і системно записувала його теоретичні та практичні настанови для вдосконалення пісенної майстерності хористів. Фактично, її книга є не лише багаторічним літописом уславленого колективу, а ще й настільною книгою, чудовим посібником для серйозної роботи з усіма хоровими колективами.

Ведучий запрошує до слова архієпископа Андрія, який благословив і подякував Ірині Андріївні за духовну творчість і підкреслив, що з дитинства її характер формувала київська віруюча православна родина.

А далі надзвичайно тепло ювілярку привітав Герой України, народний артист України і генеральний директор – художній керівник Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України ім. Павла Вірського Мирослав Вантух. Він пригадав довгі роки своєї дружби з Анатолієм Авдієвським, його вимогливий характер.

– І завжди з ним поряд була ви, Ірино Андріївно, бо він вам повністю довіряв і доручав складну роботу. За ці роки ви стали своєрідним оберегом вашого неперевершеного хору. І подяка сьогодні вашим керівникам, що вони вас цінують і сприяють вашій діяльності як композитора. Хай Бог вас береже і допомагає в творчості!

П’ятнадцять років спільної роботи пов’язують з Іриною Андріївною народного артиста України, професора Зеновія Корінця. Він щиро її привітав, подякував за її талант і відповідальність, а ще підкреслив, що в неї відкрився справжній композиторський талант, а деякі пісні вже впевнено доповнили репертуар уславленого хору.

– Ми чекаємо ваших нових пісень, бо це чудово, коли в колективі народжуються свої чудові твори.

Добрими спогадами поділився член НСПУ Володимир Корнійчук, який довгий час очолював редакцію журналу «Музика» і ще раніше випустив книгу про Анатолія Авдієвського. Він також побажав ювілярці успішної творчої роботи і на майбутнє.

Відведений час спливав і ведучий запросив заслуженого працівника культури, голову приймальної комісії НСПУ Петра Засенка та народного артиста України, члена НСПУ Ігоря Куриліва виконати доручення голови НСПУ Михайла Сидоржевського і вручити Ірині Андріївні Почесну грамоту НСПУ. Після вручення нагороди Петро Засенко тепло привітав і побажав їй надалі реалізувати свій талант літератора, а потім урочисто зачитав власний вірш-присвяту чудовій Майстрині.

Зворушена увагою, ювілярка тепло подякувала всім своїм колегам по хору та присутнім гостям за високу оцінку її творчості та закликала в тяжкий час військової агресії проти України єднатися, зберігати твердість духу та робити все для нашої великої Перемоги над жорстоким ворогом…

А за її спиною вже звично лаштувалися хористи і слово взяла заслужена артистка України Тетяна Пирогова. Вручаючи квіти ювілярці, вона назвала її «мамою всього колективу» та щиро побажала їй багато довгих і щасливих літ творчого життя.

Подякувавши колективу, Ірина Андріївна взяла диригентську паличку, підняла її над головою та закликала до уваги. І у виконанні хору полилися звуки чудових пісень, які вона написала вже як композитор. Особливо тепло  слухачі зустріли пісні на воєнну тематику, а також пісні, присвячені батькам…

Хор співав ще «Многая літа…», ювілярку обіймали розчулені глядачі, просили підпису на її книгах, а у вікна заглядало травневе сонце, яке лише тепер пробилося крізь хмари і немов увінчало своїм промінням гарну подію вдячності славній Майстрині…

Гарної та щедрої Вам Долі, шановна Ірино Андріївно!

Борис Пономаренко

litgazeta.com.ua

попередня статтяПисьменник Мирослав Дочинець зустрівся з іванофранківцями
наступна статтяЧому у Хмельницькому не можуть повністю позбавитися літератури російською (відео)