Оперна співачка Оксана Степанюк: Мене визнали кращою в головній ролі в японській драмі

1240
Українська оперна співачка (лірико-колоратурне сопрано), бандуристка-вокалістка, заслужена артистка України, солістка Токійської опери Фудзівара, Посол доброї волі Оксана Степанюк тривалий час працює в Токіо.

Про те, як вона співала і грала на бандурі для японської принцеси, була визнана кращою виконавицею головної ролі в місцевій драмі тощо, як повідомляє Укрінформ, артистка розповіла в черговому випуску відеопроєкту МЗС України «Багато справ ще у моєї долі», розміщеному в Facebook.

«У 2004 році мене запросила до Імператорського палацу принцеса Такамадо. Для мене була велика честь співати і грати на бандурі, адже це чудова нагода для мене як українки представляти свою творчість в Японії», — розповіла Оксана Степанюк.

Співачка народилася в селі Синява Київської області. У 1992 році закінчила екстерном музичну школу і в 1996 році вступила до музичного училища в Житомирі, де навчалася по класу бандури у відомого бандуриста Миколи Нечипоренка. Того ж року Оксана Степанюк вступила до Національної музичної академії України ім. П.І.Чайковського, де 6 років вивчала бандуру та вокал у відомих професорів Сергія Баштана та Євгенії Мирошниченко.

По закінченню академії Оксана отримала два контракти – до Італії та до Японії, і у 2003 році дівчина відправилася до Японії.

Вона розповіла, що у 2005 році також була запрошена до Національного телебаченя Японії і зробила кілька записів для ТБ і для Національного радіо.

Згодом Оксана Степанюк повернулася в Україну. Удруге в Японію вона приїхала у 2008 році, вже разом із родиною. Так розпочалася її діяльність як концертної співачки.

У 2010 році після інтерв’ю на телебаченні українську виконавицю помітив відомий оперний співак. «Саме він познайомив мене із директором опери Фуджівара тут, в Токіо. І з 2010 року я маю честь бути солісткою Токійської опери Фуджівара», — розповіла Оксана Степанюк.

Артистка зазначила, що завжди мріяла про те, щоб стати оперною співачкою. Серед улюблених партій вона називає партію Віолетти в опері «Травіата», Джильди в опері «Ріголетто» тощо.

З 2017 році Оксана Степанюк є однією з солісток в Японській оперній асоціації. За словами виконавиці, це дало їй можливість співати не лише італійською, французькою, німецькою мовами, а й японською. «Її мелодика надзвичайно складна, і для мене був великий урок вивчити японську мову, японські опери», — розповіла артистка.

Дебют Оксани Степанюк як актриси відбувся в 2018 році. Японці визнали українку найкращою виконавицею ролі Цу в японській драмі «Юзуру», і це, за словами артистки, дало їй поштовх до того, аби глибше вивчати японську культуру, японські традиції, японську музику та все, що пов’язано з Японією.

У 2019 році Оксана Степанюк стала Послом доброї волі.

За словами співачки, вона з родиною вже багато років займається благодійністю. Зокрема, з 2011 року Оксана та її родина чимало зробили для дітей Фукусіми, які постраждали від цунамі та землетрусу. «Кожного року проходить мій благодійний концерт, і я надзвичайно рада, що дітки мають можливість отримувати певну допомогу», — розповіла артистка.

Вона також додала, що упродовж років життя в Японії дала багато благодійних концертів на підтримку Камбоджі, Шрі-Ланки, Філіппін, Японії, України тощо.

Співачка розповіла, що брала участь у багатьох міжнародних конкурсах, де здобула численні Гран-прі та перемоги. Її репертуар дуже великий, а співає Оксана 12-ма мовами світу.

За словами Оксани Степанюк, в Японії відбулося вже понад 700 її сольних концертів.

«Моя мрія – своїм голосом, талантом побудувати міцний міст дружби, дружніх відносин між Японією та Україною», — зазначила співачка.

Як повідомлялося, «Багато справ ще у моєї долі» — відеопроєкт Управління з питань закордонного українства та гуманітарного співробітництва МЗС України, що стартував 19 листопада 2019 року. Присвячений життєвим історіям закордонних українців.

Фото: Stepanyuk Oksana в Facebook

Відео: Управління закордонного українства МЗС України

попередня статтяХореограф Василь Авраменко – емігрант, який прославив український танець за кордоном
наступна статтяДмитро Білоус. «Лицар Країни Чеснот»