Під час роботи у Дрездені Путін співпрацював з терористами – книга-розслідування

797
Чи підтримував Володимир Путін антизахідних терористів як молодий офіцер КДБ? Відповідь на це запитання дає журналістське розслідування Кетрін Белтон, яка написала книгу, що викриває приховану діяльність Путіна під час його роботи на КДБ у Дрездені, повідомляє Укрінформ.

Уривок з книги Кетрін Белтон «Люди Путіна. Як КДБ повернув собі Росію і перейшов у наступ на Захід» (Putin’s People: How the KGB Took Back Russia and Then Turned on the West), яка надійшла у продаж у червні, опублікувало впливове видання Politico.

«Дрезден був місцем зустрічі членів «Фракції Червоної Армії» (RAF, ліворадикального терористичного угруповання з ФРН – ред.) з КДБ і Штазі», — цитує видання автора книги.

Крім того, приблизно в той час, коли Путін прибув працювати до Дрездена, Західна Німеччина стала найважливішим джерелом контрабанди технологій і високотехнологічних товарів до СРСР і НДР, пише Кетрін Белтон. «Дрезден був одним з пунктів розкрадання секретних технологій Заходу, які СРСР не міг імпортувати через ембарго. У Дрездені був завод Robotron, де клонували комп’ютер IBM. З цим заводом пов’язано багато угод, які задокументовані німецькою владою», — відзначає автор.

Через багато років, коли Путін став президентом Росії, керівник зовнішньої розвідки східнонімецької Штазі Маркус Вольф і колишні колеги Путіна з КДБ подбали про те, щоб про його діяльність у Дрездені ніхто не довідався. Але розмови автора з анонімними джерелами в КДБ підтвердили: на той час вважалося, що офіційно ухвалені твердження Путіна відігравали лише певну роль. «Ці дані свідчать про те, що роки Путіна в Дрездені, можливо, були безцінною підготовкою в його роботі, сіючи хаос в західній політиці сьогодні. І одне повідомлення з перших уст також говорить про те, що применшення діяльності Путіна в Дрездені було прикриттям для іншої місії — тієї, що знаходиться поза межами закону», — зазначає видання.

У битві за імперію між Сходом і Заходом радянські служби безпеки давно застосовували так звані активні заходи, щоб зірвати і дестабілізувати західні уряди.

«Заблокований у холодній війні, але розуміючи, що суттєво поступається технологічно, щоб виграти будь-яку війну, Радянський Союз відчув силу у використанні дезінформації, у фальшуванні чуток у ЗМІ, щоб дискредитувати західних лідерів, убивстві політиків та в підтримці войовничих організацій, які розпалювали б війни у ​​країнах, що розвиваються, таких як на Близькому Сході та в Африці, і підірвали б і посіяли розбрат на Заході», — зазначає видання.

Зокрема, називають такі організації, як «Народний фронт визволення Палестини», «Фракція Червоної армії», членів якої судили за теракти проти військової бази США у Рамштайні на південному заході Німеччини в 1981 році та за спробу вбивства американського генерала. Крім того, це терористичне угруповання організовувало вбивства голови Deutsche Bank в 1989 році та керівника технологічної компанії Siemens в 1986 році, обидва підтримували політичні позиції або займалися діяльністю, яка створювала виклики радянському режиму. Діями та озброєнням бойовиків цієї організації керували офіцери КДБ з Дрездена, де служив у той час Путін.

Навіть дії Путіна в Україні в 2014 році Белтон пов’язує з Дрезденом і отриманою ним у НДР психологічною травмою.

Автором книги про Путіна є колишня московська кореспондентка Financial Times Кетрін Белтон, яка прожила в Росії 16 років. Книга побудована як журналістське розслідування: з безліччю посилань і джерел, більшість з яких, щоправда, залишаються анонімними. У ній російські співробітники спецслужб, бандити, олігархи, чиновники, політемігранти постійно обмінюються ролями. Незмінними залишаються боротьба за владу і ресурси, виведення російських капіталів на Захід, у тому числі для боротьби із Заходом. Не тільки російські, але й західні герої книги постають безпринципними і жадібними до грошей.

Книга Белтон стала бестселером, її захоплено приймає критика. Зокрема, Times і Financial Times називають її кращою книгою про сучасну Росію, Путіна і його оточення. Guardian порівнює «Людей Путіна» з романами Джона ле Карре, називаючи її до дрібниць вивченою анатомією путінського режиму. Spectator пише, що автор не тільки задокументувала сходження апаратника з КДБ на вершину влади, а й простежила, як його оточення здійснило рейдерське захоплення всієї країни та її фінансів.

попередня статтяВийшов трейлер серіалу «Козаки. Абсолютно брехлива історія»
наступна статтяЛітературна археологія. Невідомий любовний вірш Малишка