У 2023 році Міжнародну Букерівську премію отримав болгарський письменник Ґеоргі Ґосподинов за роман «Прихисток часу» («Time Shelter»), який переклала англійською мовою Енджела Родел.
Про біографію письменника, його книгу-відповідь на статтю The Economist, сценарії для фільму та перемогу на цьогорічному Букері — читайте у матеріалі Суспільне Культура.
Письменник-постмодерніст, поет, драматург та публіцист Ґеоргі Ґосподинов народився у 1968 році в місті Ямболь у Болгарії. Проте більшу частину свого дитинства провів у маленькому Тополовграді, що біля турецького кордону.
Своє життя він вирішив пов’язати із літературою, тож навчався на факультеті болгарської філології у Софійському університеті. Згодом захистив дисертацію на тему “Поезія і медіа: кіно, радіо і реклама у Вапцарова та поетів 40-з років ХХ століття”, завдяки чому став доктором наук із нової болгарської літератури в Інституті літератури Болгарської Академії Наук. Має доньку. Знає болгарську, англійську та німецьку мови.
У 2012 році муніципальна рада міста Ямбол присвоїла йому звання Почесного громадянина Ямбола за «значний внесок у культурне та духовне життя муніципалітету, а також розвиток сучасної болгарської літератури».
Фото: @TheBookerPrizes/Twitter
Які книги лавреата Букера можна почитати українською?
На сьогодні Ґеоргі Ґосподинов є одним із найвідоміших сучасних болгарських письменників у світі. Видав 5 збірок віршів. Першу, «Лапідаріум», опублікував у 1992 році. Саме за неї отримав Національну нагороду за дебют «Південна весна», а у 2009 році її переклали чеською мовою.
Першим романом, який написав у 1999 році Ґеоргі Ґосподинов, став “Природний роман”. За рукопис роману письменник отримав Спеціальну нагороду на конкурсі “Розвиток”.
У 2012 році ця книга вийшла у видавництві “Темпора” під назвою “Природний роман та інші історії», а її перекладачем був Остап Сливинський. До книжки ввійшли також оповідання, написані Ґосподиновим у різні роки.
«Природний роман та інші історії» — книга без початку та кінця. Головний герой стикається з життєвими невдачами: розлученням, самотністю, бідністю. Це — ключові теми роману, який є яскравим прикладом постмодернізму.
Проте на цих подіях автор не зациклюється і відносить читача кудись далеко, описуючи асоціації та спогади. Герой шукає точку неповернення, коли його стосунки із дружиною почали погіршуватися та заглиблюється у власне дитинство.
Також Ґеоргі Ґосподинов є автором першого болгарського графічного роману “Вічна муха”, що вийшов у 2010 році у співавторстві з Ніколою Торомановим.
The Economist та стереотипи щодо Східної Європи
У грудні 2010 року, як пише The New Yorker, журнал The Economist опублікував статтю про «географію щастя». У ній Болгарію, яка щойно вступила в Європейський союз, було названо «найсумнішим місцем у світі».
Фото: Kirsty Wigglesworth/AP
Майже через рік письменник Ґеоргі Ґосподинов опублікував свій другий роман «Фізика скорботи». В одному інтерв’ю він заявив, що цей роман є відповіддю на статтю The Economist та інші стереотипи про східноєвропейський темперамент.«Зрештою, мій герой намагається розповісти історію саме про це місце, найсумніше місце, і впоратися з власним смутком. Або, принаймні, впорядкувати його та описати», — говорив Ґосподинов.
Весь наклад роману у Болгарії розійшовся за 1 день, і він став найбільш продаваною книгою у 2012 році.
Ґеоргі Ґосподинов та кіно
Письменник Ґеоргі Ґосподинов пише сценарії для короткометражних фільмів. І доволі успішні, адже за фільм “Омлет” режисера Н. Косєва отримав нагороду на найпрестижнішому кінофестивалі незалежного кіно Sundance 2009.
Ґосподинов написав сценарій до болгарського фільму “8 хвилин і 19 секунд” (“8’19”).
Шість оповідань письменника лягли в основу стрічки, яку зняв режисер Петар Валчанов.
Як українські культурні діячі вітали письменника з нагородою
Одразу після перемоги Ґеорга Ґосподинова український перекладач Остап Сливинський написав на своїй сторінці у Facebook, що невдовзі переклад роману “Часосховище” можна буде прочитати українською.
Колаж: Суспільне Культура