Пропагували смерть, насильство: як із бібліотек Луцька вилучають російські книги
192
Вилучати російську літературу почали в українських бібліотеках. Утім, не всю, а, зокрема, ту, що пропагує рашизм, війну, насильство та міжнаціональну ворожнечу. Позбуватимуться також книг, що популяризують радянський режим та кримінальну субкультуру, яка досі у росії пропагується ледь не на державному рівні. Як процес позбавлення від російського непотребу відбувається в одній із волинських бібліотек, дізнавалися журналісти «5 каналу».
У Волинській обласній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки близько семисот тисяч книг і понад половина з них російською. Рада з питань бібліотечної справи при Мінкульті визначила параметри «небажаної» літератури.
«Продукція 10 видавництв і 40 авторів, які виявили підтримку російській збройній агресії, публіцисти, історики, актори – усі вони перейшли в остаточний варіант документу. І говориться про тих колаборантів на сході і півдні України, які теж повинні бути вилучені», – наголосила директорка бібліотеки Людмила Стасюк.
«Небажану» російську літературу бібліотекарі вилучають із фондів та картотек. Видання переносять у сховище.
«Які пропагували і насильство, і смерть, і ці всі розслідування. Ці Суворова, Сухова, ще купа є – Звягінцев. Оце всі книги, які зараз нам не потрібні. Це не наші письменники, це не наша культура. Тому що наш читач зараз грамотний, наш читач зараз українізований. Оце наші книги, які люди зараз беруть, читають і це наш менталітет», – наголосила завідувачка відділу міського абонемента Оксана Ковальчук.
Це – стенд, де зберігають радянські книги. Бібліотекарка Ганна Сойко демонструє «Історію Радянського Союзу», яку читачі використовували лише раз. Більшість книг у цьому відділі востаннє запитували кілька десятиліть тому.
«Вона вже не цікава зовсім. Ми списали її і для контролю по одному екземпляру лишилось. Але її однаково ніхто не бере, вони не читаються. Мені такої не шкода», – повідомила бібліотекарка Ганна Сойко.
Художні твори російських класиків нині не вилучатимуть. Залишать і спеціалізовану літературу, аналогів якої українською поки що немає.
«Література, яка становить інтерес для загалу науковців, вона буде знаходитися в закритому фонді. Належить велику роботу провести Міністерству освіти і науки. Ми не знаємо, яка буде залишена в університетських програмах. Це ж цикл зарубіжної літератури», – додала Людмила Стасюк.
Відвідувачі бібліотеки, серед яких більшість студентів та науковців, підтверджують: видання для навчання та дослідження російською нині домінують.
«Є багато літератури, яка перекладена, відомих соціологів світових, як Вебер, Дюк Гейма, інших, які перекладені російською мовою й українського перекладу цих книжок нема. Тому вилучати спеціальну літературу – треба продумати, яким чином», – зауважує відвідувачка бібліотеки Галина Романчук.
Читачі сподіваються, що процес наповнення фондів україномовними авторами й перекладами буде швидким.
«Я думаю, зараз важливо підтримувати українську мову, більше читати, користуватися нашою рідною мовою. Вона красива, милозвучна. Вистачить, думаю. Книжок багато дуже. Переможемо труднощі. Є й російська література, але перекладаємо», – підсумувала відвідувачка бібліотеки Яна Григор’єва.
В обласній науковій бібліотеці Волині російськомовну періодику та наукові видання не передплачують уже 7 років. А згодом планують позбутися близько сотні тисяч книг, які вилучили з фондів. Їх здадуть на макулатуру. Зароблені гроші витратять на закупівлю сучасних творів вітчизняних письменників та перекладених українською світових бестселерів.
