«Імунітет. Правда і міфи про щеплення» Еули Бісс
Вакцинація розділила світ на два табори: одні кажуть, що щеплення вбиває дітей, а другі — що рятує. То хто ж має рацію? Як вакцинація впливає на імунітет? А санітайзери й антибактеріальне мило? Що буде з вами й рідними, якщо не вакцинуватиметеся ви? Ваші сусіди? Так-так, сусіди, адже щеплення оточення впливає й на ваш імунітет, який ніколи не був суто приватною справою.
Авторка цієї книжки, Еула Біссс, після народження сина занурилася в імунологію. Вона сміливо руйнує стереотипи про щеплення, апелює до історії та літератури, вміло пов’язує реальність і міфологію. Прочитавши цю працю, ви точно знатимете, чи вакцинувати власну дитину. А ще під іншим кутом поглянете на вислів «ахіллесова п’ята» та історію про Дракулу.
За цей роман — другий у своєму доробку — Ніколя Матьє отримав Гонкурівську премію 2018 року.
«Забуті покидьки Східного фронту» Сергія Плохія
Повна історія унікальної співпраці американських і радянських солдатів у ХХ столітті.
Великий союз ХХ століття виявився приголомшливо успішним у реалізації його безпосередніх завдань. Американська допомога Британії та СРСР через програму «ленд-ліз», відкриття Другого фронту в червні 1944 року стали найяскравішими епізодами співпраці антигітлерівської коаліції, однак завершився Великий союз великою невдачею — «Залізною завісою», що розрізала навпіл повоєнну Європу.
Запитання «Що сталося не так?» і «Хто відповідальний за початок Холодної війни?» лунали в усьому світі. У цій документальній розвідці Сергій Плохій розкриває джерела конфліктів і жахіть Холодної війни, аналізуючи історію Великого союзу. Автор спирається на раніше недосяжні джерела — архівні документи радянських спецслужб, що містять спостереження військової контррозвідки й таємної поліції за американцями, які контактували з представниками ВПС Червоної Армії та місцевим населенням, звіти шпигунів, доповіді їхніх очільників і кураторів. Сергій Плохій робить приголомшливе відкриття: Великий союз був приречений на невдачу й почав розпадатися вже під час Другої світової війни. Однак що чи хто спричинив крах одного з наймогутніших альянсів ХХ століття?
Київ, 1968 рік, кінець «відлиги». Юра – студент-фізик, успішний комсомольський ватажок, перспективний науковець-початківець — потрапляє в лещата непростих обставин і в пекло власних сумнівів: йому потрібно зробити моральний вибір, а він відчуває, що не готовий до цього. Адже його життя є своєрідним буфером поміж двома світами, — з одного боку, світом «золотої молоді», дітей секретарів ЦК КПУ, ЦК ЛКСМУ, КДБ, а з іншого, — світом його мами Клавки, яка є однією з тих безіменних і негероїчних представників української інтелігенції, що тримають на своїх плечах могутній тил для шістдесятництва.
Роман «Юра» є сіквелом, тобто незалежним продовженням роману «Клавка» (2019).
Шокуюче розслідування двох журналісток Джоді Кантор і Меґан Туей сколихнуло не лише Голлівуд, а й увесь світ, ніби відкрило скриньку Пандори — жінки, які десятиліттями мовчали про свої травматичні історії, тепер відверто заговорили. Вони відкрилися світові заради інших жінок, для убезпечення майбутніх поколінь та для себе. Так постав рух #MeToo.
Це розповідь про сексуальні злочини, скоєні відомим голлівудським продюсером Гарві Вайнштайном, про жорстоке ставлення президента Доналда Трампа до жінок і про публічне обвинувачення судді Верховного суду США Бретта Кавано в сексуальному насильстві. Авторки збирали інформацію протягом трьох років, провели сотні інтерв’ю, які записували від Лондона до Пало-Альто. Усе це підкріплено стенограмами розмов, листами й іншими оригінальними документами. Журналістки отримали за це розслідування Пулітцерівську премію у категорії «Служіння суспільству».
«Дім на краю ночі» Кетрін Беннер
Доктор Амедео Еспозіто з Флоренції прибуває на острів Кастелламаре в пошуках роботи. Там він знаходить друзів, сім’ю, дім і своє місце на землі, де час вимірюється щорічним вшановуванням святої Агати, покровительки острова. Амедео поселяється в закинутому барі «Дім на краю ночі». Хоча тутешні жителі вважають цю будівлю проклятою, одначе згодом це місце стане серцем острова. Тут народяться четверо дітей Амедео і Піни, а за ними — онуки і правнуки. Кастелламаре разом із чотирма поколіннями енергійних Еспозіто проживуть бурхливе століття, зазнаючи змін, принесених світовими війнами, Великою депресією, фашистським режимом і фінансовою кризою. Змінюються політичні режими, люди закохуються і зраджують одне одного, і тільки «Дім на краю ночі» стоїть собі в шумі морських хвиль.
Ровен Кейн випадково натрапляє на вакансію — сім’ї з чотирма дітьми потрібна досвідчена нянька — і надсилає резюме. Отримавши роботу, жінка вражена розкішшю, в якій живе родина Елінкортів. «Розумний будинок», вражаючі панорами Шотландії, щаслива сім’я… Все здається надто бездоганним, щоб бути правдою. І вже наступного дня Ровен потрапляє у справжній кошмар — жахіття, що не піддається логічним поясненням і закінчиться смертю дитини.
Пишучи своєму адвокату з тюрми, Ровен розплутує химерні події, що привели її до в’язниці. Жінка визнає, що помилялася, зізнається в брехні й розкриває всі свої таємниці, але переконує — вона не вбивала. Вона не винна. Принаймні, не в убивстві. А це означає, що винний на волі…
«Поворот ключа», неперевершений психологічний детектив від Рут Веа — Агати Крісті нашого часу, триматиме читача в напрузі аж до останньої сторінки.
«Малювання на сніданок» Денні Грегорі
«Малювання на сніданок» допоможе зробити мистецтво частиною вашого повсякдення, навчить приділяти час творчості і покаже, що навіть десять хвилин малювання зроблять ваше життя багатшим і натхненним.
Денні Грегорі — дивовижний наставник, сповнений гумору й позитиву, — пропонує вправи і поради, як стати вмілим і щасливим митцем. Та найважливіше, він розповідає, як зробити мистецтво своєю щоденною звичкою. Хай там де ви опинилися — на засіданні чи на карантині, у ресторані чи на своїй кухні, ця книжка допоможе вам творити мистецтво незалежно від вашого вміння малювати чи від завантаженості робочого дня.
«Книжкові злодії» Андерс Ріделл
Нацисти протягом усього часу, що мали владу, грабували бібліотеки — спочатку на території Німеччини, а потім у всіх захоплених землях. Кількість утрачених (загублених у вирі війни й остаточно знищених) книжок обчислюється мільйонами примірників. Книжки не були настільки унікальними і не мали значної матеріальної цінності, як-от витвори мистецтва, натомість мали цінність ідеологічну, адже передусім спеціальні бригади грабували бібліотеки ворогів нацизму. Знищували не просто книжки, знищували культурну, національну ідентифікацію цілих громад. Залишки довоєнних книгозбірень ще й сьогодні розсіяні в багатьох європейських містах. Андерс Ріделл прагне відтворити шлях нацистських книжкових злодіїв і віддати шану тим, хто намагався їм протистояти.
«Гидкі лебеді» та «Равлик на схилі» Аркадія та Бориса Стругацьких
Повість «Гидкі лебеді» і сьогодні залишається такою ж актуальною, як і в часи свого написання. Перед читачем розгортається історія письменника Віктора Банева, який внаслідок конфлікту з владою змушений виїхати зі столиці і повернутися до рідного містечка, де завжди йде дощ. Що насправді відбувається в загадковому лепрозорії, де під військовою охороною живуть так звані «мокреці», нібито уражені генетичною хворобою? Чому мокреців намагається знищити міська влада і чому за ними пильно стежать секретні служби? Чому діти, серед яких і донька Банева Ірма, прислухаються до мокреців більше, ніж до вчителів і батьків? А за цим напівдетективним сюжетом — інші, значно глибші питання. За скільки може продатися митець? Чи можливо взагалі купити справжнього митця? Що важливіше для людей — минуле чи майбутнє? І що чекає на тих, які не готові до майбутнього?
Повість Аркадія та Бориса Стругацьких «Гидкі лебеді» була написана 1967 року, однак через заборону цензури її вперше опублікували лише 1972-го. Як і решта творів братів Стругацьких, повість вражає не стільки фантастичністю сюжету, скільки глибиною та дотепністю зображення внутрішнього світу головного героя й гостротою моральних дилем, що постають перед ним.
Написаний 1965 року й вперше опублікований в повному обсязі лише у 1972-му, роман «Равлик на схилі» самі автори вважали найбільш значущим своїм твором. Кафкіанські й лемівські мотиви, невизначеність простору й неможливість опиратися його законам — змодельована Стругацькими ситуація не так фантастична, як символічна (або ж екзистенційна). Двоє героїв намагаються вибратися з пастки, у якій вони опинилися за нез’ясованих обставин, однак, рухаючись назустріч один одному, приречені натикатися на мовчазний спротив середовища — цивілізаційного чи природного, таємничого Управління й не менш загадкового Лісу.
Огляд підготувала Оксана Ускова