«Слово глибоке і чесне»

221

Під такою назвою пройшла в Дніпропетровській обласній бібліотеці ім. М. Свєтлова презентація однойменної книги спогадів колег і друзів Володимира Луценка, члена Національної спілки письменників України, гумориста, сатирика, журналіста й телевізійника. Модерувала захід заступниця голови ДОО НСПУ Еліна Заржицька.

Теплими словами згадували Володимира Луценка його друзі-письменники: Євген Безус (який, до речі, був ініціатором видання книги спогадів), Володимир Кільченський, Анатолій Шкляр. Спогадами про поета поділилась Олена Швець-Васіна, поетка, композиторка і колишня колежанка-телевізійниця.

У своїх виступах присутні зазначали, що Володимир Луценко був високоосвіченою й ерудованою людиною, лауреатом престижних літературних премій, проте ніколи цим не хизувався. Його скромність у спілкуванні з людьми інколи навіть заважала досягти певних успіхів у вирішенні особистих питань. Та коли було необхідно допомогти колегам або вирішити проблеми Спілки, Володимир Антонович зі всією рішучістю стукав у владні кабінети, домагався зустрічі із впливовими особами.

Він був надійним товаришем і другом. У серцях і душах колег, із якими спілкувався, яким допомагав доброю порадою і ділом як людина і як професіонал, Володимир Антонович залишився назавжди.

Завідувач кафедрою гуманітарної освіти Дніпровської академії неперервної освіти Іван Безена та наукова співробітниця Літературного музею Дніпра Світлана Мартинова зазначили, що співіснування духовного й матеріального – лейтмотив усієї творчості гумориста. Манера його письма пізнавана й оригінальна. Недарма інший гуморист-дніпрянин Григорій Гарченко писав: «Луценко слів дарма не ронить, // Таких є мало – бачить Бог.  // Хто б міг ще так розфейлетонить // Найфейлетоннішу з епох?».

Згадували і про активну співпрацю Володимира Антоновича з бібліотеками Дніпропетровщини, з обласною педагогічною газетою «Джерело» та іншими громадськими організаціями.

Пам’ятають про В. Луценка не тільки дніпряни, а й колеги з інших областей. Своїми спогадами поділилась у книзі голова Миколаївської обласної організації Віра Марущак.

Прозвучала інструментальна п’єса «Присвячення. Пам’яті Володимира Луценка» у виконанні автора музики дніпропетровської композиторки Валентини Фалькової.

Удова Володимира Антоновича – Наталія – сердечно подякувала друзям та колегам за збереження світлої памяті про її чоловіка.

Паперовий варіант книги спогадів «Слово глибоке і чесне» передано бібліотекам області. Електронний варіант планується розмістити на сайтах зазначених закладів для безкоштовного ознайомлення та користування.

Пресслужба ДОО НСПУ

nspu.com.ua

попередня статтяМеморіальна дошка геніальному новелісту
наступна статтяКамю, Ґете, Джейн Остін і не тільки: якими творами замінять вилучену зі шкільної програми російську літературу