Період випробувань у зв’язку з кризою може дати імпульс новій українській драмі та новим формам незалежного недержавного театру.
Таку думку висловив у коментарі Укрінформу театральний критик, заслужений журналіст України Олег Вергеліс.
«Марити про світле театральне майбутнє – не вельми вдячна справа саме у той час, коли горять чорнобильські ліси, а українська економіка йде на дно, як нещасне тургенівське цуценя МуМу… Ясно лише одне – театр був і буде. Попри всі виклики та випробування. Театр, як хамелеон, здатен самовідроджуватись та пристосовуватись до нових запропонованих обставин буття», — сказав Вергеліс.
Він висловив переконання, що оскільки грошей у країні найближчим часом більше не буде, то і театр буде пристосовуватися до обставин жорсткої економії та бюджетної реальності.
«Бюджети на нові вистави мусять стати скромнішими, адекватними. Адже і касові збори підуть вниз. Це, звісно головний біль директорів театрів, особливо театрів оперних, де бюджети часто вирішують все.
Драматичний театр якось викрутиться, згадавши формулу Єжи Гротовського про БІДНИЙ ТЕАТР.
Чорний кабінет сцени, порожній простір і є те сакральне місце, де священнодійство не залежить від кількості нулів державного бюджету.
Я нещодавно жартома сказав своєму другу-режисеру, мовляв, наступає ера Уривського, адже ти обожнюєш порожній простір чорного кабінету в театрі з додаванням певного образного реквізиту — і це не обмежує фантазію, а, навпаки, іноді тільки стимулює її.
На мій погляд, активно затребуваним у глядача має бути так званий театр соціального оптимізму, адже потреба у репертуарному позитиві та радості особливо відчутна у кризові часи різних історичних випробувань. «Кайдашева сім’я» та «Незрівнянна» у київських франківців як були, так і будуть дефіцитом», — сказав театральний критик.
За прогнозами Вергеліса, якісний театр (театр смислу та вишуканої режисерської форми) буде затребуваним завжди.
Цінові ігри з квитками, на його думку, теж ніхто особливо не буде влаштовувати, намагаючись утримати фінансовий баланс та стабільність.
Він прогнозує, що між театрами загостриться боротьба за глядача, який згодом рахуватиме кожну копійку.
«Вересень місяць буде періодом прицінювання та розкачки, а зрозумілішою ситуація буде на нашій театральний мапі вже у жовтні», — вважає він.
На думку критика, очевидно, що від поточних проблем постраждають великі міжнародні театральні фестивалі, оскільки, «грошей катма, бюджет очистили, як картоплю. Тож багато тривог у державного театрального сектору».
«В той же час маю надію, що період випробувань може дати імпульс нашій новій драмі та новим формам незалежного недержавного театру. Як то кажуть: голь на выдумки хитра», — сказав Вергеліс.