Тисяча назв виданих книг – і за жодну з них не соромно
237
«Видавництву Старого Лева» – 20 років!
Мені здається, що зараз в Україні складно знайти людину, яка хоча б раз у житті не тримала в руках книгу від «ВидавництваСтарого Лева».Це яскравий бренд, під яким завжди видається якісна і цікава література, на котрій уже точно виросло ціле покоління, адже видавництву цими днями виповнюється 20 років!
За зізнанням Мар’яни Савки, яка 13 грудня 2001 року разом із Юрієм Чопиком заснувала у Львові майбутнє успішне видавництво, то були не дуже сприятливі часи для видання українських книжок, але їм таки вдалося зрушити книговидавництво з мертвої точки.
— 20 років «Видавництва Старого Лева» – це моє доросле життя, яке почалося з дитячих книжок. Ми починали у дуже несприятливі часи, українських книжок у нашій країні взагалі не шанували. Та й тепер не надто шанують, а все ж є велика зміна. Я думаю, що зараз услід за нами йде велика армія читачів. І це армія світла. І коли я собі її уявляю, то відчуваю, що в мене ростуть крила, – розповіла мені пані Мар’яна Савка, котра успішно обіймає посаду головної редакторки видавництва і є його невтомною натхненницею.
Старий Лев створює книги для всієї родини, тож усі, від наймолодшого до найстаршого, знайдуть щось собі до душі: яскраві картонки, казки, віршики для малят, повісті для школярів, підліткова серія, нон-фікшн для різного віку, вишукана поезія, цікаві романи, неймовірної краси атласи та альбоми і навіть розмальовки-антистрес.
Намагаючись створити ще комфортніші умови для читання, команда Старого Лева робить читачам додаткову приємність – відкриває книгарні-кав’ярні. Їх по всій Україні працює вже вісім – у Львові, Києві, Одесі та Дніпрі.
«Книги Старого Лева виходять у 38 країнах світу, і якщо говорити про місця на карті, де у нас найбільше купують, то це найперше Південна Корея, Словаччина, Чехія, Польща, Німеччина, Італія і Франція. Загалом підписано 258 контрактів на вихід книг Старого Лева за кордоном» – розповіла Савка.
Книга, яку продано в найбільшу кількість країн – «Голосно, тихо, пошепки» Творчої майстерні «Аґрафка» (Романа Романишин та Андрій Лесів).
Це – пізнавальна книжка-картинка про слух, звук і тишу, про голос і мовчання, про звуки, які ми чуємо і яких не чуємо. Про те, як важливо слухати і чути одне одного.
За 20 років існування видавництво видало понад 1000 назв книг українських та іноземних авторів для дорослих і дітей, які здобули понад 200 міжнародних і українських нагород.
8 разів книги Видавництва входили до щорічного каталогу «White Ravens» («Білі круки») від International Youth Library. Вперше – у 2012 році з книгою Мар’яни Савки «Казка про Старого Лева» (ілюстрації – Володимир Штанко).
Тричі перемагали в «Bologna Ragazzi Award» – найпрестижніша міжнародна нагорода у галузі дитячої літератури:
● «Голосно, тихо, пошепки» та «Я так бачу», текст та ілюстрації – Творча майстерня «Аґрафка» (номінація «Non-Fiction, 2018);
● «Війна, що змінила Рондо», текст та ілюстрації – Творча майстерня «Аґрафка» (Спеціальна відзнака журі New Horizons, 2015);
● «Зірки і макові зернята», текст та ілюстрації – Творча майстерня «Аґрафка» (Номінація Opera Prima, 2014).
Творча майстерня «Аґрафка» (Романа Романишин та Андрій Лесів) за дизайн поетичної книжки Мар’яни Савки «Оптика Бога» також перемогла у Конкурсі European Design Awards, виборола золото у номінації «Книга і видавнича ілюстрація» (2020).
Видання Старого Лева неодноразово ставали Книгою року BBC:
● «Церебро» Андрія Бондаря у номінації «Книга року ВВС Есеїстика» (2018);
● «Земля Загублених, або Маленькі страшні казки» Катерини Калитко (2017);
● «Забуття» Тані Малярчук (2016);
● «Дім у Бейтінґ Голлов» Василя Махна (2015);
● «140 децибелів тиші» Андрія Бачинського (2015);
● «Фелікс Австрія» Софії Андрухович (2014);
● «Хто зробить сніг» Тараса Прохаська та Мар’яни Прохасько (2013).
Чотири рази отримували відзнаку Книжкового Арсеналу за найкращий книжковий дизайн (2016, 2017, 2018, 2021 рік).
Понад 40 разів книги видавництва отримували перемогу в номінаціях та отримували спецвідзнаки Book Forum.
Письменниця Оксана Луцишина за роман «Іван і Феба» отримала Національну премію України імені Тараса Шевченка у 2021 році.
А в цьому році на Шевченківську премію претендують автори Старого Лева: у номінації «Література»: Юрко Іздрик (збірка віршів «Інші речі»), Сергій Осока («Три лини для Марії»), та Борис Херсонський («Вклонитися дереву»). А у номінації «Публіцистика, журналістика»: Андрій Бондар («Ласощі для Медора») та Микола Рябчук («Лексикон націоналіста та інші есеї»).
Старий Лев активно співпрацює з українськими авторами: Софією Андрухович («Фелікс Австрія», «Амадока»), Мар’яною Савкою («Казка про Старого Лева», «Оптика Бога»), Галиною Вдовиченко («36 і 6 котів», «Найважливіше – наприкінці»), Олегом Сенцовим («Жизня», «Хроніка одного голодування», Доржем Бату («Франческа. Повелителька траєкторій», «Таємниця старого лами»), Оксаною Луцишиною («Іван і Феба», «Вірші Феліцити»), Андрієм Бондарем («Церебро», «Ласощі для Медора»), Ілларіоном Павлюком («Танець недоумка» , «Я бачу, вас цікавить пітьма»). Творчою майстернею «Аґрафка» (Романа Романишин та Андрій Лесів) – («Я так бачу», «Куди і звідки»), Юрієм Іздриком («Інші речі») , Євгенією Кузнєцовою («Спитайте Мієчку»), Сергієм Осокою («Три лини для Марії»), Катериною Міхаліциною («Хто росте у парку», «Яків і мокрий вечір»), Мирославом Лаюком («Троянда», «Залізна вода»), Танею Малярчук («MOX NOX», «Забуття»), Володимиром Єрмоленком («Далекі близькі», «Ловець океану»).
Також видається багато перекладної літератури, передусім, книг авторів з англомовних країн. Це Сполучені Штати Америки, Канада, Британія, Ірландія, Австралія і навіть Сінгапур.
На другому місці – франкомовні країни: Франція, Швейцарія, канадський Квебек.
Також є багато перекладених книг зі скандинавських країн – Норвегії та Швеції.
Серед іноземних авторів: Ернест Гемінґвей («Прощавай, зброє», «Свято, яке завжди з тобою»), Кадзуо Ішіґуро («Залишок дня», «Клара і Сонце»), Елізабет Ґілберт («Природа всіх речей», «Місто дівчат», Ден Аріелі («Передбачувана ірраціональність», «Чесно про (не)чесність»), Бодо Шефер («Пес на ім’я Мані, або Абетка грошей»), Террі Пратчетт («Правда», «Право на чари»), Жоеля Діккера («Правда про справу Гаррі Квеберта», «Загадка 622 номера»), Джеремі Стронґ «Ракета на чотирьох лапах», «Гармидер у школі»), Мілан Кундера («Вальс на прощання», «Смішні кохання»), Генрі Марш («Історія про життя, смерть і нейрохірургію», Саллі Руні («Нормальні люди», «Розмови з друзями»), Арундаті Рой («Бог дрібниць», «Міністерство граничного щастя»), Туве Янссон («Країна Мумі-тролів»), Вітольд Шабловський («Як нагодувати диктатора»), Філіпом Сендсом («Східно-західна вулиця»).
«Ми видали понад тисячу назв – мені за жодну з них не соромно. Ми зробили енну тисячу подій довкола книжок. Ми відкривали нових авторів, ілюстраторів, перекладачів. Ми справді для українського креативного класу проорали чимало поля. Наші маленькі читачі виросли, частина з них стали нашими працівниками, творцями наших нових книг. Ми дотягнулися своїми книжками до найдальших закуточків світу. Ми усвідомили, що видавати книжки – це бути агентом змін. Ми нетаємні агенти» – підсумувала 20-річний досвід роботи свого видавництва Мар’яна Савка.
Особисто я слідкую за всіма новинкам видавництва. До зимових свят, ось, запланувала прочитати сама «Поцілунок у Нью-Йорку» Кетрін Райдер та «Таємницю старого Лами» Доржа Бату, а з дітьми: збірку оповідань «Коли сніг пахне мандаринками», «Різдвозавр та список Нечемнюхів» Тома Флетчера, а ще – «Дракон у дитсадку» Марини Макущенко.