Про це, як повідомляє Укрінформ, він написав у своєму Телеграм-каналі.
“І мова йде не лише про бібліотеку в традиційному розумінні, хоча звісно – без стародавніх та сучасних великих творінь не обійтися. Це має бути унікальний філософсько-духовно-культурний простір, як у реальності, так і в електронному Всесвіті”, — написав Ткаченко.
За його словами, місцем для активностей стане національний заповідник «Софія Київська» — сакральне для українців місце розташування першої бібліотеки, створеної князем Ярославом Мудрим.
“На першому етапі ми почнемо систематизувати інформацію про видання – старовинні і сучасні: що є наріжним каменем нашої культури, філософії, релігій. Вже обговорили це на зустрічі з членами Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій”, — зазначив урядовець.
За його словами, зусилля будуть сконцентровані не на кількості, а на якості. Тому не треба поринати у те, щоб максимально все оцифрувати. Для початку можна обрати, наприклад – ТОП-10 книг в кожній з релігій, представлених в Україні. А ще – найкращі сучасні тексти та дослідження духовної, філософської та культурознавчої літератури. Потрібно, щоб це були книги або з України, або про Україну.
“А далі – створення повноцінної масштабної національної електронної бібліотеки. Це буде другий етап”, — написав Ткаченко.
Він вважає, що саме навколо цих книг утвориться просвітницький простір. Простір, де українці — представники різних релігій, світоглядів, культур – зможуть продемонструвати свої цінності, культуру, здобутки протягом віків чи абсолютно сучасні.
Міністр упевнений в тому, що указ Президента про надання статусу державних окремим релігійним святам теж зіграє свою роль у духовному і культурному об’єднанні українців.
“Тепер його має опрацювати Кабінет Міністрів разом із Всеукраїнською Радою Церков, релігійними організаціями, Українським інститутом національної пам’яті. Після цього законопроєкт буде внесений на розгляд Верховної Ради”, — підкреслив він.
З боку МКІП Ткаченко пообіцяв підтримку в детальній розробці цього законопроєкту.