Доля Дебори Фоґель – єврейської письменниці й інтелектуалки зі Львова – яскрава і водночас трагічна. Її життя розгорталося в період від Першої світової війни до Другої. А за свою єврейську національність була вбита разом із сім’єю у львівському гетто під час нацистської окупації Львова, пише ilvivyanyn.com.
Інтелектуальна біографія Дебори Фоґель
Народилася Дебора Фоґель або як її називали вдома за єврейською манерою — Двойра — у 1902 році в місті Бурштин на Львівщині в інтелігентній родині. Її батько, Аншель Фоґель, був мовознавцем та директором школи барона де Гірша в Бурштині, а після переїзду до Львова — директором Львівського притулку для європейських дітей-сиріт. Мати Двойри Лея Еленпрайс походила зі знатної родини і також була педагогом. Її брат — Маркус Еленпрайс був письменником і головним рабином Швеції. Єдина сестра Дебори померла ще в дитинстві і тому вона була єдиною дитиною.
У 1910 році родина перебирається до Львова. У Першу світову війну виїжджає до Відня, де Дебора й починає своє навчання в німецькій гімназії. Пізніше її родина повертається до Львова. Вдома у сім’ї Фоґель побутувала багатомовність: розмовляли польською, читали на івриті, а також добре знали німецьку.
Спочатку Дебора закінчує Львівську єврейську гімназію та деякий час працює вихователькою у притулку для сиріт, директором якого був її батько, котрий намагався дати їй якнайкращу повну освіту. Так, із 1919 року Дебора розпочинає навчання в університеті Яна Казимира у Львові, де вивчає філософію, психологію і полоністику.
Пізніше, у 1924 році, Дебора стає студенткою Ягеллонського університету в Кракові, де у 1926 році захищає докторську дисертацію про філософію Гегеля за вченням Юзефа Кремера та отримує ступінь доктора. На той час вона була однією з перших жінок-філософів із докторським ступенем.
Попри високий інтелектуальний рівень Дебора Фоґель постійно мусила перевершувати у навчанні чоловіків, щоби бути з ними на рівні, оскільки до жінок-студенток було іронічне й досить прискіпливе ставлення. Проте Деборі вдавалося досягати найкращих результатів. Хоча викладання в університеті все ж для жінок було неможливим. Тому після навчання Дебора повертається до Львова, де викладає психологію в Єврейському педагогічному коледжі.
У 1932 році одружується з інженером Шумілом Баренлютом, а в 1937 році у них народжується син — Аншель. А вже в 1942 році під час нацистської окупації Львова Дебора Фоґель разом зі своєю родиною загинули у львівському гетто під час масового знищення євреїв німцями.
Творчість у житті Дебори Фоґель
Художня творчість Дебори тісно співіснує з її високими інтелектуальними здібностями. Вона знала кілька мов, тому перекладала власні твори, разом зі своєю найкращою подругою Рахель Ауербах, із якою Дебора виробила новий погляд на рух за права жінок.
Свої перші вірші Дебора писала німецькою та польською. Поряд із віршами та художньою прозою вона пише статті та огляди про мистецтво, з яких вирізняється її велика критична праця про творчість Марка Шагала, яку публікує у Львівському їдиш-журналі.
Дебора Фоґель пов’язує себе з єврейською культурою та найчастіше пише на їдиші. За її життя були видані дві збірки поезій: “Фігури днів” — у 1930 році та “Манекени” — у 1934 році, які у 2015 році вийшли в українському перекладі Юрія Прохаська у видавництві “Дух і Літера”.
Серед короткої прози Дебора видала збірку короткої прози на польській мові “Акації цвітуть” (1935), самостійно переклавши свої твори з їдишу. В українському перекладі — “Акації квітнуть. Монтажі” видані в 2018 році. Праці Дебори Фоґель виявляють тенденції модернізму. Недарма її вважають однією із засновників цього стилю та подекуди нагадують газетні репортажі. У своїх творах Дебора в особливій манері вимальовує образ тогочасного міста, яке нагадує то Львів, то Париж.
У 2019 році в Україні видали книгу, у якій зібрали есеї та листи Дебори Фоґель під назвою “Білі слова”. Багато рукописів її праць були втрачені після смерті письменниці. Серед них — тепле й тривале листування з Бруно Шульцом — відомим письменником та художником із Дрогобича. Цікаво, що їхні стилі художньої прози досить подібні.
Чільне фото: Дебора Фоґель. “Акації квітнуть”. Гендер у деталях
Olha BOMKO