У 2023 році державні архіви оцифрували у 15 разів більше документів, ніж у 2018

29

Після початку нової фази російсько-української війни темпи оцифрування державних архівів значно зросли. Про це Державна архівна служба України повідомила у відповідь на інформаційний запит Читомо.

Згідно з даними Державної архівної служби, станом на 1 січня 2024 року державні архіви оцифрували 3,5 % документів і 47 % описів справ на документи Національного архівного фонду, що зберігаються у 7 центральних держаних архівах України та 25 державних архівах областей й Києві. Центральні державні архіви, що якими управляє Державна архівна служба України, оцифрували 8,8 % документів Національного архівного фонду та майже 80 % описів справ на документи фонду.

У Державній архівній службі повідомили, що до 2019 року оцифрування архівних інформаційних ресурсів відбувалося повільними темпами: на початок 2019 року держархіви оцифрували 207 221 документ і 58 537 описів справ на документи.

Щоб пришвидшити оцифрування, Державна архівна служба України й американська корпорація FamilySearch International у червні 2020 року уклали меморандум про співробітництво. Станом на кінець 2023 року 22 державні архіви також уклали угоди з FamilySearch International. У службі повідомляють, що це значно пришвидшило оцифрування архівів.

Упродовж 2021 року Державна архівна служба розробила програму оцифрування архівів на 2022-2025 роки. Її затвердили наприкінці 2021 року. У програмі беруть участь усі центральні державні архіви, державні архіви областей, столиці, галузеві державні архіви Міністерства оборони України й Міністерства закордонних справ України. Разом із державними архівами оцифруванням такоє займаються Державний центр збереження документів Національного архівного фонду, Благодійний фонд «Меморіал Голокосту «Бабин Яр», Мукачівська греко-католицька єпархія тощо.

Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну темпи оцифрування архівних інформаційних ресурсів значно зросли: за 2022-2023 роки оцифрували 843 667 документів і 60 953 описи справ на документи. Лише у 2023 році державні архіви оцифрували 586 762 документів, що у 15 разів більше, ніж у 2018 році — тоді кількість оцифрованих документів становила 37 904 одиниць.

Загальна кількість оцифрованих архівів станом на початок 2024 року становить понад 1 414 000 документів та 167 000 описів справ на документи.

У 2023 році українські архіви виконали 342 388 запитів:

  • 185 006 запитів соціально-правового характеру (стосовно інформації про реєстрацію актів цивільного стану та національність; трудовий стаж та розмір заробітної плати; політичні репресії та розкуркулення; участь у підпільному та партизанському русі у період Другої світової війни; перебування на окупованій території, в евакуації, примусове вивезення до Німеччини, присвоєння нагород і медалей, наукових ступенів та вчених звань, навчання тощо);
  • 78 569 майнових запитів;
  • 37 861 тематичний запит про виявлення відомостей про реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ та організацій, зміни в адміністративно територіальному поділі, історію культових споруд, відомості з краєзнавчої тематики тощо;
  • 35 879 біографічних запитів щодо пошуку інформації про перебіг життя та уточнення біографічних фактів фізичних/історичних осіб тощо;
  • 5 073 генеалогічних запитів.

Як повідомлялося, Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України зберігає понад 500 фондів українських літературних діячів.

Нагадаємо, у 2021 році в Харківському Літмузеї оцифрували експонати. Тоді ж  Музей книги та друкарства в Острозі оцифрував рукописи за сприяння музейників зі США.

Олеся Бойко

Чільне фото: hmarochos.kiev.ua

chytomo.com

попередня статтяВідбудеться Друга Всеукраїнська науково-практична конференція «Андрій Мельник та його доба»
наступна статтяЛеся Королик-Бойко, яка вже понад два десятиліття живе в Італії, приїжджає в Україну з мистецькими проєктами, а в Європі садить «вербички від Тараса Шевченка»