Михайло Сидоржевський і раніше не раз бував у Бердичеві, адже сам родом із Солотвина, тож бував у райцентрі змалечку. Але минулої п’ятниці в міській бібліотеці відбулась його офіційна зустріч із бердичів’янами як письменника, редактора «Української літературної газети» та очільника письменницької офіційної спільноти країни.
Про це пише Олександр Доманський, rio-berdychiv.info.
Як розповів Михайло Олексійович, його творчий шлях розпочався з газети «Радянський шлях», де друкувались його перші начерки. Згадував співпрацю з Віктором Коржуком та іншими працівниками редакції, які допомагали йому здобувати творчу майстерність та направляли на літературну діяльність.
І хоча він до цього часу має справу з газетою, але не цурається і новітніх технологій і веде свій ю-туб канал «Культ слова», на якому розповідає про історію літературного процесу України. Зокрема, він вивчає і пропагує твори письменників так званої житомирської прозової школи на чолі з її патріархом Валерієм Шевчуком.
Саме такі письменники як В’ячеслав Медвідь, Євген Пашковський, Юрко Гудзь, Григорій Цимбалюк вплинули на формування його творчого погляду, як і Юрій Яновський, Василь Стефаник, Григір Тютюнник, і … Костянтин Паустовський.
Довгий час Михайло Сидоржевський вів щоденну передачу на українському радіо в прямому ефірі. З 2004 року до 2019 року (з перервою на часи Януковича). А в літературному доробку в нього дев’ять книг, в тому числі і книжка з історії свого рідного Солотвина. ЇЇ презентація відбулась два роки тому у рідному селі та в музеї історії Бердичева.
Особливу увагу Михайла Сидоржевського завжди зосереджував у своїй творчості на використанні старовинних забутих слів. Він навіть підготував до друку спеціальний словник старих слів, і деякі визначення з цього словника зачитав для бердичівської авдиторії.
Привітати Михайла Олексійовича з творчими здобутками прийшли його старі і вірні друзі – Михайло Пасічник, Валерій Хмелівський, Олесь Коляда, які побажали нових звершень як на письменницькій, так і на редакторській та організаційній ниві.
На жаль, цього разу гість не привіз на продаж своїх книг, тож мені знову не дісталась історія Солотвина, але зате він подарував комплект зі своїх книг міській бібліотеці.