7 липня в Будинку письменників відбулося урочисте засідання Творчого об’єднання поетів із нагоди свята Івана Купала.
Модератором зустрічі стала голова Київської письменницької організації, знана письменниця Марія Морозенко.
На захід завітали відомі українські письменники, зокрема Петро Засенко, Олександр Герасименко, Леся Пронь, В’ячеслав Гук, Алла Диба, Лариса Недін, Валентина Давиденко, Борис Пономаренко та інші.
Марія Морозенко розповіла про цікаві народні традиції святкування Івана Купала, про те, як важливо в сучасному світі зберігати й употужнювати наш багатющий український фольклор, тому ще через нього передається нащадкам нескоримий дух наших предків. Також вона зазначила, що давні традиції наших пращурів відбилися й збереглися в численних творах української літератури. До того ж, зауважила вона, у кожному регіоні України святкування Івана Купала відбувається по-різному, а ще дуже добре, що молодь тямиться на українських святах, і як тішать серце сучасної людини палахка ватра і давні глибокі змістовні українські пісні.
Також Марія Морозенко зауважила, що для поетів дуже важливо в наш час війни говорити про поезію, писати поезію, створювати нові, такі потрібні для душі тексти. Бо всі ми переживаємо їх і відповідаємо ними на актуальні питання сучасності: як вижити у жахливий час війни, якою ми хочемо бачити Україну майбутнього, що ми як митці можемо зробити, щоб наша нація залишилася цілісною тощо.
А ще пані Марія презентувала ошатно видані поетичні книжки — «Київські вітражі» і «На Київських пагорбах», які вийшли завдяки КМДА, а також за участі Київської організації НСПУ, підкресливши, що тут була дуже важлива злагоджена командна робота, яка й принесла бажані результати. До цих збірок увійшло розкішне гроно сучасних українських поетів, серед яких Борис Олійник, Дмитро Павличко, Петро Засенко та інші.
На заході виступила відома українська письменниця Алла Диба. Вона згадала своє дитинство і юність, проведені в Бучі та Києві, і як вони, діти, плели купальські вінки й пускали їх по Дніпру. Також Алла Диба прочитала свої щемливі вірші, в яких відбилася і війна, і втрата, і розлука, і любов і які порушують вічні теми, що вельми хвилюють письменницю, зокрема «Викрешує доля похмурі світанки…», «Ідуть дощі» тощо. Також вона порушила болючу тему окупації Бучі російськими загарбниками. Ця окупація зачепила і родину самої письменниці. Цій жахній темі вона присвятила свій вірш «Ірпінській ліс і випита ріка…», а також твір «Руки». Завершуючи свій виступ, вона підкреслила, що українські жінки — це сильні жінки, вони навіть у тилу намагаються своїми діями і вчинкам дотягнутися до всіх тих, хто зараз на передовій. Темі української жінки під час війни Алла Диба присвятила свій вірш «Жіночий портрет».
На заході виступила відома мисткиня Лариса Недін. Вона розповіла про святкування Івана Купала на Одещині, де народилася. Найцікавіше, підкреслила вона, що християнство подекуди ввібрало в себе і язичницьку традицію, і це не утворює дисонансу, а навпаки — збагачує нашу культуру й національні традиції. Також пані Лариса тепло згадала роман Наталії Дзюбенко-Мейс «Андрій Первозванний», який схожий на голос минулого, який творить багату історичну панораму української давнини. Вона прочитала свій вірш «Роздуми в день народження Тараса Шевченка». Завершуючи виступ, пані Лариса зазначила, що спричинена росією війна поранила нашу націю, глибоко травмувала її, але завдання митця — бути світлом у темряві, бути сильним і мужнім, а також духовно допомогти тим, хто повернувся і повертається з війни не лише з пораненим тілом, а й зі скаліченою душею. Насамкінець вона прочитала свій вірш «Нічна сюїта», присвячений Одесі та Чорному морю.
Заступник голови Київської письменницької організації Борис Пономаренко підтримав думку щодо необхідності збереження наших національних традицій для нащадків, а також презентував свою щойно видану книжку «Сила роду нашого», куди ввійшли поетичні твори останніх років, а ще прочитав свої вірші «Ой, на Купала…», «Русалка», «За Україну, як герої…».
Поетка і художниця Валентина Давиденко розповіла про давні традиції святкування Івана Купала на Черкащині. Також вона повідомила, що від самого початку війни стала волонтером і намагається зробити все, аби про геноцид українського народу дізналося якомога більше людей на Заході. Зокрема вона розповіла про свою волонтерську діяльність в Італії і те, як італійці чутливо сприймають українську трагедію. Пані Валентина підсумувала, що ми — нація, яка має потужну культуру, і все, що ми робимо тепер — і в тилу, і на передовій — є задля нашої перемоги, бо воно складається у величезну мозаїку. Вона прочитала свій вірш «Алфавіт дописемної моєї землі».
Знаний український поет Петро Засенко привітав усіх присутніх зі святом Івана Купала, а також згадав цікавий випадок зі свого життя, коли 1966 року він як редактор готував до друку поетичну збірку Ігоря Калинця, який надіслав у видавництво два свої поетичні рукописи, проте пан Петро вибрав із них найкращі твори і зробив одну книжку «Свято Купала» — за назвою одного з віршів. Звичайно, після цього він мав проблеми з радянськими цензорами, проте здоровий глузд усе ж таки взяв гору.
Відома поетка Леся Пронь розповіла про традиції святкування Івана Купала на Івано-Франківщині. Вона зазначила, що потужна національна українська культура ніби єднає всіх українців зі всесвітом. Пані Леся розповіла про свою поетичну збірку «Доріг магічна загадковість», яка вийшла друком 2023 року, а також прочитала свої вірші «Купальська нічка», «На кошаницю роси впали…» та інші.
Письменник В’ячеслав Гук розповів про традиції святкування Івана Купала в Криму, а також прочитав свій вірш «Лише слова залишаться по нас…».
Підсумовуючи вищесказане, Марія Морозенко зазначила, що збереження національних традицій — є нашим завданням, і це дуже відповідально перед прийдешніми поколіннями, а такі заходи, як цей, дуже важливі для нас, митців, бо дають можливість згуртуватися задля спільної благородної мети – словом протистояти складним вимогам часу. Також вона зазначила, що Київська письменницька організація від самого початку війни звернулася до багатьох письменницьких організацій світу й отримала понад 30-ть відповідей, де були і слова підтримки, і слова щирого захоплення нами, українськими митцями, які воюють проти російських загарбників словом, як зброєю.
Фото й відео — Пресслужба НСПУ