У Будинку письменників відбувся літературний фестиваль «Енеїда» до 180-річчя від дня виходу повного видання поеми Івана Котляревського «Енеїда»
17
Захід відбувся за участі провідних українських письменників. На ньому прозвучали уривки з «Енеїди», а також відбулося широке обговорення щодо важливої ролі цього видання у підмурівку сучасної української культури.
Модератором заходу був голова НСПУ Михайло Сидоржевський. Він наголосив на актуальності теми «Енеїди» в українському культурному інформаційному просторі, оскільки, зважаючи на важкі часи, які спіткали Україну як незалежну суверенну державу, історія української культури і зокрема літератури набуває нового, потужного значення, тому що агресія, спричинена росією стосовно України не лише назавжди розірвала будь-які дружні й культурні зв’язки з цією державою-агресором, а й позначила новий розвиток української культури постколоніального періоду, а історія давньої української літератури є одним із провідних показових чинників, які впливають на подальший розвиток України як незалежної держави. М. Сидоржевський докладно розповів про історію написання «Енеїди», про те, що письменник створи цю поему у складні часи втрати Україною незалежності та тугою української еліти за козацькою державою. Також він зазначив, що поема, яка вийшла друком 1798 року у Петербурзі, започаткувала становлення нової української літератури і ввійшла в історію як перша книга, написана живою українською мовою.
Він також зазначив, що цей твір є не лише першим в історії української літератури, який зафіксував тодішню мову, а і є незглибимим джерелом українознавства, побуту та української культури XVIII століття.
Письменник В’ячеслав Гук розповів про непросту долю поеми І. Котляревського, оскільки створена вона була у вельми складних умовах панування російської імперії, яка унеможливлювала розвиток української культури і пильно стежила, аби відразу придушити будь-які прояви національної свідомості українців. Також він зазначив, що у поемі яскраво відображено споконвічне прагнення українського народу до незалежності, що є вельми актуальним і тепер. Також він наголосив, що це твір став несхитним і незнищенним підмурівком для подальшого розвитку української літератури.
Письменник Борис Пономаренко звернула уваги на основні риси поеми І. Котляревського, зокрема він наголосив, що цей твір правдиво відобразив не лише прагнення українців до незалежності і їхній духовний світ, а й став потужною енциклопедією, де відбито українську мову, фольклор, ремесла, історію, вірування, національний одяг, музику і танці, їжу; ця поема ввібрала в себе багатство й оригінальність української природи, обрядів і традицій.
Поет Микола Гриценко звернув увагу на мовні особливості твору. Він зазначив, що в самій поемі спеціалісти налічили понад 7000 слів, а сама поема вражає багатством синонімічних рядів і народною фразеологією, бо сам текст буквально наповнений українськими прислів’ями і приказками. Він також зазначив, що діалектною основою мови «Енеїди» послугували середньонаддніпрянські говори української мови. Проте найважливіше це те, що більшість фонетичних, морфологічних і синтаксичних рис мови І. Котляревського закріпились як нормативні в новій українській літературній мові, що підкреслює нерозривний зв’язок її з історією України.
На заході виступили Михайло Сидоржевський, Микола Гриценко, Борис Пономаренко, Євгенія Гайдай, Петро Засенко та інші. Були прочитані уривки з поеми: «От тут-то вітри схаменулись…», «От так Еней жив у Дидони…», «Меркурій низько поклонився…», «Еней від неї одступався…», «Так бідна з горя говорила…», « Еней, попливши синім морем…», «Ворота сами одчинились…», «Як ось став вітер ущухати…», «Посли, прийшовши до столиці…».
Насамкінець Михайло Сидоржевський усім подякував за проведений захід і зазначив, що такі події – вшанування пам’яті і письменника, і його безсмертного твору — тепер є вельми знаковими для всіх нас, бо вони не лише єднають нас у боротьбі проти спільного ворога — росії, а й дають потужну душевну наснагу відчувати себе представниками вільної нескореної нації, зі своєю історією, мовою й потужною європейською літературою.
