У Києві відбулися щорічні Всеукраїнські «Шевченківські читання»
8
9 березня в Києві біля пам’ятника Тарасові Шевченку відбулися щорічні Всеукраїнські «Шевченківські читання».
Захід було організовано Національною спілкою письменників України.
Уклонитися Світочеві української нації прийшли представники творчих і громадських організацій, українські письменники, співаки, політики, художники, декламатори, шанувальники творчості видатного письменника.
Модератором заходу був голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський.
Після покладання квітів і врочистого виконання Державного Гімну України очільник НСПУ зазначив, що видатна творча спадщина Тараса Шевченка ще гаразд не досліджена, не вивчена і не прочитана, що його значення для української нації величезне, бо йому судилося в найтемніші часи поневолення України підняти українську культуру на найвищий рівень, означити її своїм натхненним словом, закласти потужне підґрунтя для подальшого духовного розвитку України, благословити її на боротьбу за незалежність, за право бути і утверджуватися і на цій землі, і в історії людства. Також Михайло Сидоржевський зауважив, що після Тараса Шевченка прийшли й інші його сподвижники, які присвятили своє життя жертовному служінню Україні, плеканню її культури, зокрема Іван Франко, Леся Українка та інші, з’явилися словники, етнографічні розвідки й дослідження, які й зберегли духовні набутки української нації. Голова НСПУ наголосив, що й сьогодні триває надзвичайно складний процес боротьби за нашу культуру, бо саме культура – це основа, осердя нації, яке дає нам право називатися українцями, і Тарас Шевченко дав нам цю візію, цей шанс, щоб ми відбулися, щоб наша нація не розпорошилася на роздоріжжях історії, творчість його багатонаціональна й актуальна, вона поза часом. Михайло Сидоржевський прочитав уривок з вірша Тараса Шевченка «Косар» (із циклу «В казематі», 1847), який уже майже два століття залишається злободенним, бо дає правдиві відповіді на питання, які непокоять усіх українців:
Понад полем іде,
Не покоси кладе,
Не покоси кладе – гори.
Стогне земля, стогне море,
Стогне та гуде!..
Також на заході виступив знаний майстер художнього слова, Герой України Анатолій Паламаренко, який прочитав вірші Тараса Шевченка «Розрита могила», « І мертвим, і живим», «І тут, і всюди — скрізь погано…».
А ще виступив доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України, перший заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Георгій Філіпчук, який зауважив, що річки та озера завжди пересихають, лише джерело вічне, а тому його треба живити, бо наше джерело – це Тарасове натхненне слово, яке сьогодні лунає і в Україні, і далеко за її межами, тому що втілює свободу і незалежність, оскільки є зверненням до всіх народів світу; і наш Пророк дав нам свою українську ідею, і його незнищенне слово ми бачимо тепер в образі українського воїна.
На заході виступив український політик, громадський діяч, науковець, народний депутат України 5-го та 6-го скликань, активний учасник Помаранчевої революції та Революції гідності, секретар НСПУ Василь Куйбіда, який закликав уклонитися всім, хто віддав за незалежність України своє життя, і наголосив, що наше святе завдання – знищити імперію зла, тому ми маємо бути сильними й об’єднаними, ЗСУ – це надія всього світу; деякі світові політики ще не розуміють, із якою жахливою сутністю бореться Україна, виборюючи спокійне життя не лише собі, а й усім країнам Європи, тому ми не маємо зупинятися, ми вдячні всім, хто нам допомагає, ми маємо бути єдині, як ніколи, бо на нашому боці правда.
Український поет і громадський діяч Владлен Ковтун прочитав свій вірш «Твої портрети…», присвячений Тарасові Шевченку, і підкреслив, що цей Світоч української нації нами добре не вивчений, і це має бути нашим завданням на майбутнє: осягнути всю велич цієї геніальної постаті, бо феномен Кобзаря – це душа українського народу, він – національний Пророк, розіпнутий і воскреслий.
Відомий український поет Петро Засенко прочитав свій вірш «Очима Тараса Шевченка» і наголосив на гуртуванні української нації у ці надважкі часи і збереженні духовних заповітів нашого Батька.
Насамкінець Михайло Сидоржевський зазначив, що цим урочистим заходом ми вклонилися світлій пам’яті українського Генія і щиросердно подякував Збройним Силам України за надзвичайну мужність у боротьбі з рашистською навалою, а хор «Просвіта» заспівав пісню на слова Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий…», яку дружно підхопили всі присутні.
Дуже символічно, що пам’ятник Тарасові Шевченку, який є одним із символів сучасного Києва і який зібрав біля себе так багато охочих уклонитися й віддати шану українському Генію, було закрито щитами, щоб урятувати його від рашистських обстрілів. Це нагадування нам усім, поколінню сьогоднішньому, що наша культура, наша духовність, наша ідентичність, наша нація, наше майбутнє перебувають під загрозою і потребують захисту і боротьби, а палке потужне натхненне слово Тараса Шевченка є символом цієї боротьби, яка неодмінно принесе нам усім Перемогу.
