28 червня за участі Національної спілки письменників України і Міністерства оборони України у Центральному будинку офіцерів ЗСУ відбувся семінар-конференція військових літераторів.
На урочисту подію завітали відомі українські письменники, журналісти, громадські діячі, зокрема Михайло Сидоржевський, Петро Засенко, Олександр Божко, Борис Пономаренко, Григорій Цимбалюк, Тетяна Фольварочна, Інна Ковальчук, Леонід Петровський, Василь Куйбіда, Андрій Демиденко, В’ячеслав Гук, Володимир Кузьменко, Марія Воробей, Юлія Бережко-Камінська, Ігор Зоц, Микола Владзімірський, Богдан Червак, Алла Багірова. Військових представили зокрема полковник ЗСУ Микола Поровський, речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін, а також Олексій Сергієнко, Оксана Ганкевич, В’ячеслав Раєвський, Володимир Слинько, Максим Парфіненко, Оксана Рубаняк, Андрій Карпенко, Олег Калашніков, Дмитро Лінартович, Алла Лотоцька, Максим Курочкін, Олена Мокренчук, Вікторія Барнич та інші.
Модератором заходу був голова НСПУ Михайло Сидоржевський. Він зазначив, що сфера культури – це фронтальне поле битви за виживання України в умовах жорсткої війни, і підкреслив, що дуже багато важить гуманітарна політика в державі, а той драматичний досвід, який тепер переживає Україна, фіксує для історії література. Він розповів, як Спілка письменників у міру своїх сил також наближає нашу Перемогу: від початку російсько-української війни українські письменники стали на захист рідної батьківщини – хто зі зброєю в руках, а хто і з палким словом. Від початку війни на сайті НСПУ, а також в електронній версії «Української літературної газети» була заснована актуальна рубрика «Слово – зброя», де постійно друкувалися й друкуються поетичні твори сучасних українських поетів, широко висвітлюючи тему війни. УЛГ, а також газета «Літературна Україна», фейсбук-сторінка Національної спілки письменників України постійно на своїх сторінках вміщують матеріали про російсько-українську війну, твори учасників війни і письменників про війну. За участі НСПУ у видавництві «Ліра-К» 6 червня 2022 року вийшла друком антологія воєнної лірики «Весна озброєна», куди ввійшли поезії 142 письменників, а в жовтні 2022 року – антологія «Хроніки окупації і спротиву. Перші місяці війни» (упорядник і редактор обох антологій Михайло Сидоржевський). Також за участі Спілки письменників побачила світ антологія «Поезія без укриття», що вийшла друком 2022 року у видавництві «Discursus» і була впорядкована головою Кіровоградської обласної організації НСПУ Надією Гармазій. У книжці представлено вірші 70 українських поетів. 2022 року у видавництві «Саміт-книга» була надрукована антологія «Досвід війни: українські голоси» (упорядники Олександр Косенко і Михайло Сидоржевський). За час повномасштабного вторгнення за участі НСПУ були надруковані чотири поетичні альманахи «Нескорена Україна», упорядником яких виступила директорка Будинку письменників Ніна Шаварська. Ці видання об’єднали поезію понад 100 авторів із різних куточків України та із-за кордону. А ще 2024 року була видана й презентована антології воєнної лірики «Римова. Війна». До книжки увійшли поетичні твори понад сімдесяти українських поетів. Видавцем виступив Ігор Степурін – засновник видавництва «Саміт-Книга», а упорядкувала книжку відома поетка, секретар НСПУ по роботі з молодими авторами Юлія Бережко-Камінська. Крім того, Ю.Бережко-Камінська впорядкувала антологію «Україна: пекельний 22-й. Народний щоденник», а також книгу «Українці в Польщі: історія порятунку» (спільно з польським Інститутом літератури). 2024 року побачила світ антологія «Війна епохи постмодерну. Випробування вогнем», видавництво «Саміт-книга» (упорядкував і підготував до друку книгу Михайло Сидоржевський).
Голова НСПУ зазначив, що це далеко не вся робота письменницької організації під час війни, а такі семінари, як цей, Спілка планує проводити регулярно, щоб найкращі автори, які пишуть літопис війни, могли долучитися до роботи цієї творчої організації, бо люди, опинившись у надскладних умовах війни і знайшовши у собі сили не лише боронити державу зі зброєю в руках, а й потужним художнім словом, безперечно, потребують моральної підтримки, дружньої поради від знаних письменників, можливості бути почутими широким загалом, оскільки нас усіх у цей лихий час об’єднує саме мова, українське слово, його незборима сила, яка зміцнює дух наших звитяжних воїнів.
На семінарі виступив начальник відділу планування та організації гуманітарного забезпечення Управління гуманітарного забезпечення Міністерства оборони України Олексій Сергієнко. Він підкреслив, що ініціатива НСПУ об’єднати людей, які пишуть про війну, була відразу підтримана Міністерством оборони України, тому що дуже важливо залишити в історії правдиве її зображення, тому людей, які воюють і які наділені творчим хистом, які пишуть і прагнуть лишити це як пам’ять про визвольну боротьбу українського народу, треба об’єднувати й підтримувати.
Народний депутат кількох скликань, член НСПУ, полковник Збройних Сил України Микола Поровський розповів про свій шлях у війську і політиці, про становлення української військової літератури від початку XX століття, торкнувся військової радянської літератури (Олесь Гончар, Петро Панч), підкресливши її позитивне значення для історії України, торкнувся літератури, яку пишуть і біженці, і ветерани війни, наголосивши, що зараз іде літературний сплеск, бо люди хочуть висловитися, а цей захід – це дуже слушне намагання осмислити явище сучасної військової літератури, а найголовніше – систематизувати його. Також він торкнувся гострих питань видання книжок військових письменників і підкреслив, що, на жаль, мало майданчиків, де можна обговорювати таку літературу, тому про це має подбати насамперед держава.
Речник Міністерства оборони України, член Правління НСПУ Дмитро Лазуткін зазначив, що роль письменника, людини-митця, що художньо відтворює цю війну, дуже важлива. Він навів промовистий приклад із фільм «20 днів у Маріуполі» режисера Мстислава Чернова, який розповідає всьому світу про жахливу трагедію в Маріуполі. Фільм здобув найвищу нагороду в кіно – Оскар, перший Оскар в історії України. Також речник зауважив, військова література – це насамперед проговорення морально-психологічних травм, які залишає в наших душах війна, і це дужа важливо, оскільки є цінним досвідом. Також він акцентував увагу на тому, що вже зараз нам усім треба думати, що буде після війни, а також писати про цю війну чесно й пам’ятати про тих, хто зараз на ній воює і хто на ній поліг. Дмитро Лазуткін підкреслив, що дуже важливо підтримувати тих військових письменників, які щойно прийшли в літературу, бо вони мають досвід війни, який надихає нас усіх на Перемогу, тому важливо влаштовувати такі заходи і гуртувати людей, які стали літописцями цієї війни.
На заході виступив відомий письменник, член НСПУ, ветеран російсько-української війни Григорій Цимбалюк. Він зазначив, що найвища нагорода для письменника – це визнання читача, тому треба прагнути людині, яка пише про війну, щоб це була література найвищої якості, щоб зберегти пам’ять про тих, хто загинув.
Заслужений артист України, військовослужбовець Дмитро Лінартович підкреслив, що, коли ми громадимося, народжується щось нове, тому такий захід є дуже важливим, бо творчий акт – це своєрідна віддушина для тих, хто на війні і хто лікується у шпиталях.
На семінарі виступила українська письменниця, громадська активістка, військовослужбовця, командир взводу Збройних сил України Оксана Рубаняк. Вона представила присутнім свої поетичні збірки «Назустріч смерті» і «Дорога життя», а також зазначила, що такі заходи дуже потрібні, бо гуртують однодумців і дарують цінний досвід.
Відомий український перекладач з вірменської літератури, секретар НСПУ Олександр Божко зауважив, що НСПУ і Міністерство оборони України цим семінаром започаткували важливу роботу – гуртування митців, які створюють літопис епохи. Він також зазначив, що письменники пишуть потрібні книжки, бо вони є свідченням про непростий період життя, який ми переживаємо, а Спілка письменників – це ще й важливий осередок перекладацтва. Олександр Божко повідомив, що 10 тисяч етнічних вірмен зараз воюють за незалежність України, а також розповів про свій переклад із вірменської пісні «Червоний мак». Він також підкреслив, що цей семінар – це лише початок наших спільних зусиль, які, без сумніву, дадуть позитивний результат.
Військовослужбовець Сил територіальної оборони ЗСУ, співзасновник «Театру Драматургів» та художній керівник «Театру Ветеранів» Максим Курочкін презентував свій театральний проєкт, який покликаний об’єднати військових, які пробують свої сили на шляху драматургії. Він розповів про конкурс драматичних творів серед ветеранів, наголосив на важливості перекладу їхніх текстів, про те, що люди пройшли через важкий досвід війни, тому їх треба оточити турботою. Максим Курочкін переконаний, що драматургія – це можливість швидко донести світу всю правду про цю війну.
Також на заході виступили: письменник і секретар НСПУ, народний депутат України 2-го скликання Борис Пономаренко, який акцентував увагу на Конституції Україні, що є тією межею, яка не дає ворогам знищити нас, і прочитав свій вірш «Без вибуху»; військовослужбовиця Вікторія Барнич прочитала свої вірші «В твоїх очах незвідана печаль…» і «Не тільки зморшки видають твій вік…”; український політик, громадський діяч, науковець, секретар НСПУ, народний депутат України 5 і 6 скликань Василь Куйбіда зазначив, що вірші українських військових демонструють епос нації, яка бореться за своє існування, і тут кожен рядок як щит, кожне слово як меч у цій війні, а воїнство потребує мистецтво правдивого слова; український поет, народний артист України, секретар НСПУ Андрій Демиденко зауважив, що найпотужніша поезія твориться на передовій, бо в таких віршах немає руди, вони йдуть від душі, вони не вторинні, а найважливіше те, що, коли в окопах складаються вірші, значить ніжність і любов нашого народу – незнищенні; офіцер Управління стратегічних комунікацій Генерального штабу ЗСУ полковник В’ячеслав Раєвський розказав про свою книжку «ПозитиVV», підкреслив, що всі ці історії про військовий досвід, підкріплений дієвими порадами, є завданням військового письменника – розповсюдити досвід війни; знаний український поет, голова Приймальної комісії НСПУ Петро Засенко розповів про життя Спілки під час війни і про ті важливі культурологічні функції, які виконує ця організація; українська журналістка, письменниця, волонтерка, офіцер Управління зв’язків із громадськістю ЗСУ Олена Мокренчук порушила питання створення образу героя у військовій літературі та зауважила, що треба писати про війну так, щоб не було фальсифікування історії; головний спеціаліст Управління гуманітарного забезпечення Міністерства оброни України Оксана Ганкевич розповіла про мистецьку премію імені Богдана Хмельницького, засновану її міністерством, а також запропонувала НСПУ плідну співпрацю; перший заступник голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України Богдан Червак підкреслив, що Спілка письменників – це центр культурного і духовного життя України, також він згадав про зниклого безвісти на війні письменника Бориса Гуменюка і закликав пам’ятати про нього та за можливості увічнити його пам’ять; пресофіцер 26-ї артилерійської бригади імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича Олег Калашніков зауважив, що якщо буде багато літературних свідчень цієї війни, то дуже важко буде переписати історію, переінакшити її, але головне, підкреслив він, ми спершу маємо перемогти цю війну у своїй свідомості; голова Приймальної комісії Київської письменницької організації Леонід Петровський зауважив, що після будь-якого воєнного конфлікту – так склалося історично – відбувається вибух творчості, тому українська література буде перевантажена такою тематикою, і не завжди така література буде високохудожньою, проте ми маємо шукати шлях, який виведе нас до успіху; підполковник капеланської служби, начальник служби військового капеланства Центрального територіального управління Національної гвардії України Андрій Карпенко зазначив, що слово лежить в основі української душі, тому важливо, щоби високохудожні твори про цю війну були включені у програми навчальних закладів України; поетка і секретарка НСПУ по роботі з молодими авторами Юлія Бережко-Камінська розповіла про свій досвід української біженки в Польщі, про антології, створені під час війни, де вона брала участь як автор і упорядник, а також підкреслила, що важливо, щоб цей неоціненний досвід виживання української нації лишився в історії; військовослужбовець і письменник Максим Парфіненко розповів про свій дебютний роман «Майже війна: обміть», над яким працював 8 років, і зауважив, що це книга про життя, про війну, про почуття, про братерство, а також підкреслив, що дуже важливо, щоб українські діти ще змалечку відчували красу українського слова; український журналіст, головний редактор тижневика «Слово Просвіти» Ігор Зоц наголосив, що військова література – це свідчення війни, це історія, але чіткої інформації немає – скільки такої літератури, проте це живі свідчення історії, бо кожне друковане слово в обороні нашої країни – це патрон; старший сержант Алла Лотоцька зауважила, що ми по суті не знаємо своєї історії, також вона розповіла про Крим, де добре приживалося українське слово, і саме цього злякалася росія й почала повномасштабне вторгнення, а ще прочитала уривки своєї прози; відома письменниця, секретар НСПУ, голова столичної письменницької організації Тетяна Фольварочна сказала: «Коли тремтить голос і тремтить сльоза у тих, хто читає твори про війну, – це дуже важливо, бо це теж досвід, який збережеться в пам’яті поколінь»; поетка і секретарка НСПУ Інна Ковальчук зазначила, що цей семінар нас зблизив, об’єднав, тому як результат будуть спільні проєкти; письменник і секретар НСПУ В’ячеслав Гук підкреслив важливість семінару і його продуктивність, він закликав письменників-початківців приділяти багато уваги лексичним джерелам, а насамкінець прочитав свій вірш «Дерево – мертве, й змертвіли волокна кори…».
Завершуючи захід, Михайло Сидоржевський сказав, що подія – семінар-конференція військових літераторів — відбулася, і вона надзвичайно результативна й плідна. Також очільник НСПУ зазначив, що письменники і військові – одне ціле, бо ми стоїмо на сторожі своєї країни, її рубежів і продовжуємо славетні українські традиції. Тому такі заходи планується проводити регулярно, бо вони дають потужний стимул для письменників-початківців. Також, підкреслив М. Сидоржевський, найважливіше для письменників – це осмислення цієї війни, бо війна насамперед екзистенція, і вона має потужний вплив на суспільну свідомість, бо ж і прийшла вона в Україну, тому що тривалий час відбувалося нехтування українським словом – у найширшому аспекті.
Голова НСПУ запевнив, що безпосереднім результатом цієї першої зустрічі буде антологія творів військових письменників, а також найталановитіші з її учасників зможуть долучитися до лав письменницької організації за спрощеною процедурою.
Пресслужба НСПУ
litgazeta.com.ua
