26 серпня у Національному музеї літератури України відбулося нагородження літературними преміями імені Дмитра Нитченка, імені Володимира Свідзінського, імені Бориса Нечерди та імені Михайла Слабошпицького за 2025 рік.
У церемонії нагородження взяли участь президент Ліги українських меценатів Володимир Загорій, виконавча директорка Ліги українських меценатів Світлана Короненко, а також голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський.
На урочистий захід завітали відомі українські письменники, науковці, журналісти, видавці, шанувальники творчості відзначених преміями митців.
На церемонії нагородження Володимир Загорій зазначив, що якщо є мова, то є і нація, якщо є слово, яке всіх об’єднує, то така нація, попри всі найскладніші випробування, залишається нездоланною.
Михайло Сидоржевський зауважив, що завдяки потужній підтримці Ліги українських меценатів і небайдужих жертводавців Україна вкотре вшановує творче надбання талановитих письменників, а це під час війни – і мотивує, і дає наснагу працювати далі.
Лауреатами премії імені Дмитра Нитченка, яку заснувала 25 років тому Ліга українських меценатів і родина Дмитра Нитченка (Австралія), стали:
Валентина Коваленко – письменниця і громадська діячка з Черкащини, яка наголосила, що їй дарує натхнення творити світлий образ Тараса Шевченка;
Людмила Лисенко – журналістка і громадська діячка;
Василь Шуляр – доктор педагогічних наук, професор, директор Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, який підкреслив, що через шкільну освіту популяризується живлюща сила українського слова.
Також вручили цю премію за попередній рік директору Українського інституту національної пам’яті Олександру Алфьорову.
Нагадаємо, що серед лауреатів цієї премії є ті, хто справді активно пропагує українську книгу та захищає друковане слово: рецензенти, журналісти, видавці, бібліотекарі, працівники книготоргівлі, артисти й меценати з усієї України.
Лауреаткою премії імені Володимира Свідзінського стала Ірина Мироненко – відома харківська поетка, яка була удостоєна за поетичні добірки, надруковані в журналі «Київ». Пані Ірина не змогла приїхати на вручення премії, проте звернулася до всіх присутніх через записане відео, зокрема вона подякувала за таку високу нагороду й зазначила, що Володимир Свідзінський жив словом і жив у слові, Харків став для нього другою батьківщиною, де він встиг реалізуватись як видатний поет світового рівня.
Премія заснована Лігою українських меценатів та журналом «Київ» у лютому 2000 року. Вона надається за нові поезії, які стали взірцем глибинного ліризму в дусі традицій Володимира Свідзінського і помітним явищем сучасної української поезії.
Лауреатом премії імені Бориса Нечерди, заснованою Лігою українських меценатів, редакцією журналу «Київ» та Одеською організацією Національної спілки письменників України, став відомий поет Дмитро Лазуткін – речник Міністерства оборони України й начальник Управління масової інформації за поетичну збірку «Будемо жити вічно». Пан Дмитро коротко розповів історію написання своєї збірки, підкресливши, що її наповнили особливі тексти, створені на війні, це інші вірші, своєрідні переживання драматичної трансформації людської свідомості і душі.
Лауреатами літературної премії імені Михайла Слабошпицького, засновниками якої є Національна спілка письменників України, Черкаська обласна письменницька організація, а також родина Слабошпицьких, стали:
Сергій Куліда – відомий український письменник і головний редактор газети «Літературна Україна» за книгу «Буча. Розстріляна весна. Хроніка перших днів війни», який розповів про жахи окупації Бучі, які лягли в основу написання книги;
Петро Шкраб’юк – відомий український письменник зі Львівщини за книгу «Друга коронація».
Також відзнакою журі премії було відзначено письменника В’ячеслава Мусієнка за книгу «У пошуках сіна для коней і закоханих».
А ще на церемонії нагородження виступили: відома українська письменниця Теодозія Зарівна, яка згадала теплими словами Михайла Слабошпицького як шляхетну людину і мецената, який підтримував і журнал «Київ», і талановитих письменників; поетка і перекладачка Олена О’Лір, яка наголосила на важливості таких відзнак для обдарованих письменників; українська літературознавця Елеонора Соловей, яка розповіла про жахливий і трагічний життєвий шлях Володимира Свідзінського, підкресливши, що, попри всі життєві негаразди, поет залишив після себе багатющий поетичний спадок, а його поезія – і тепер дуже сучасна, хоча було тривале умисне її забуття, а потім і нелегке повернення. Пані Елеонора зауважила, що це поет світової мірки, його вірші дуже любили шістдесятники, він був внутрішнім емігрантом і доводив, що можна жити в радянщині, але не бути радянським письменником, він мав твердість і непоступливість залишатись собою; український політичний та громадський діяч, дисидент часів СРСР Богдан Горинь, який наголосив, що Буча буде вічною раною України, але ніколи не буде знищена наша пам’ять.
Пресслужба НСПУ
Фото – Пресслужба НСПУ