У Львові відбулась церемонія вручення Літературної премії імені Романа Гамади

5

Сьоме вручення літературної премії імені Романа Гамади — письменника, сходознавця та перекладача, від дня народження якого минуло 63 роки, стало символом вшанування його інтелектуальної праці.

Роман Гладишевський – проректор з наукової роботи Львівського університету імені Івана Франка зазначив, що діяльність Романа Гамади була тісно пов’язана з кафедрою сходознавства, де він відкрив для студентів справжні перлини літератури та виховав випускників-сходознавців. А завдяки премії, що носить його ім’я, в українській культурі з’явилися переклади творів із санскриту, шведської, іспанської, арабської, давньогрецької, хорватської, а тепер — і японської літератур.

Премії вручали Роман Гладишевський та письменник і перекладач Андрій Содомора.

Нагороди отримали Юлія Осадча-Феррейра за переклад українською роману Таями Катай “Постіль” із японської мови, а Олена Хоміцька — за переклад українською роману Сога Аль-Фіккі “Рейс Каїр–Касабланка” з арабської.

Цього року також було вручено спеціальні відзнаки премії Сергію Рибалкіну — за переклад українською книги арабської авторки Самар Язбек “19 жінок. Сирійська сповідь”, Олегові Леську — за переклади з іспанської книг Вісенте Бласко Ібаньєса “Чотири вершники Апокаліпсиса” та Хосе Карлоса Сомоси “Печера ідей”, Мар’яні Климець — за переклади словенських дитячих книг Яни Бауер “Круторіжка у Страшному Лісі” та “Круторіжка і люта зима”.

В рамках церемонії вручення в Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка також відбулася презентація посмертної книги іранських казок в перекладі Романа Гамади  українською “Квітуча троянда”. Пан Роман встиг її побачити за життя в єдиному сигнальному екземплярі багато літ тому.

Купити книги-бестселери онлайн

Богдан Будний – директор Тернопільського видавництва “Навчальна книга – Богдан”   підкреслив, що  “Квітуча троянда” є 21-ю в серії “Скарби Сходу”. Проте, на його думку, в Україні поки що не вистачає літературної критики, що зробила б глибокий аналіз цих творів. Книги “Квітуча троянда” були вручені переможцям, а всю серію планують передати бібліотеці на батьківщині Романа Гамади, якій незабаром присвоять його ім’я.

Дружина перекладача Наталія Гамада, провідна фахівчиня Іституту франкознавства, привітала лавреатів, побажавши їм натхнення та нових творчих досягнень.

Враженнями поділилися куратор премії, очільник Львівської письменницької організації Олесь Дяк, співголова журі Богдан Залізняк, членкиня і поетеса Юлія Курташ-Карп, а також колеги Романа Гамади — Андрій Содомора та Леся Бернакевич.

Музичний дарунок учасникам події підготував студентський вокальний ансамбль “Евфонія” під керівництвом Василя Чучмана кафедри музикознавства та хорового мистецтва факультету культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка, виконавши пісні Володимира Івасюка “Я піду в далекі гори” та гурту “Океан Ельзи” “Не твоя війна”.

Цей захід об’єднав людей, які зібралися, щоб вшанувати Романа Гамаду — людину, безмежно віддану своїй справі, яка ставила мистецтво перекладу понад усе. Роман не прагнув уваги й слави після смерті, бо цінував красу мови і глибину думки. Він залишив нам неоціненний спадок — переклади, що дають змогу відчути дух іншої культури, кожне слово яких відкриває нові горизонти пізнання.

Сьогоднішня подія — це не лише вшанування пам’яті видатного перекладача, а й подяка за його внесок у літературне життя України, що дає змогу побачити світ крізь досвід давніх культур.

Нагадаємо, що організаторами та ініціаторами Премії є Національна спілка письменників України разом із Львівським національним університетом імені Івана Франка та Львівською обласною організацією Національної спілки письменників України. Модератором заходу, який тривав у змішаному очно-дистанційному форматі, був декан філологічного факультету Роман Крохмальний.

Леся Бернакевич, Львівська обласна організація НСПУ

litgazeta.com.ua

попередня статтяАндрій Содомора. Він, вона і гілка молодої груші
наступна статтяВідбудеться презентація збірки гумору і сатири «СМІХПАЙОК»