Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Чорнобильдорф» – творча візія можливого майбутнього після Апокаліпсису. Назва проєкту – поєднання топонімів Чорнобиль та Цвентендорф (австрійське місто, де у 1978 році мали ввести в дію атомну станцію, проте через масові протести екологів та національний референдум її так і не запустили, перетворивши на технологічний музей 70-х років)», — розповіла в коментарі Укрінформу PR-менеджер формації Лідія Карпенко.
«Чорнобильдорф» – це багаторівневий культурологічний проєкт, для визначення якого композитори формації Nova Opera Роман Григорів та Ілля Разумейко користуються терміном Умберто Еко «opera aperta». Він поєднує живу оперу, віртуальну реальність, антропологічний музей та Інститут дослідження Чорнобильдорфської культури, який розпочав свою роботу в жовтні на другому поверсі Мистецького арсеналу», — додала вона.
Проєкт створено за підтримки Українського культурного фонду та Європейського Союзу за програмою «Дім Європи». Співорганізатор проєкту — Мистецький арсенал.
«Чорнобильдорф» — це не лише опера, це цілий світ, який формувався починаючи від археологічних експедицій, створення сторінки у Фейсбуці (яка поступово розповідала концепцію та містила окремі фрагменти), створення чорнобильдорфського музею, та завершуючи оперою. Відео, які ми знімали в експедиціях, увійдуть в виставу і далі існуватимуть у віртуальній реальності на сайті», — зазначила в коментарі Укрінформу продюсерка проєкту Ольга Дятел.
Вона додала, що оскільки опера «Чорнобильдорф» має не репертуарний формат, а є мистецьким актом, то у подібних культурних продуктів декілька сценаріїв розвитку: або він показується одноразово (таке теж буває), або далі мандрує українськими та міжнародними фестивалями.
«Зараз, після прем’єри в Мистецькому арсеналі, нашим напрямом роботи буде представити оперу на закордонних фестивалях», — сказала вона.
У проєкті задіяні унікальний носій чорнобильської традиції співу Олексій Заєць, актриса та співачка Марічка Штирбулова, солісти формації Nova Opera: Анна Кірш, Мар’яна Головко, Андрій Кошман, Руслан Кірш та Андрій Надольский, мультиінструменталіст Ігор Завгородній, танцівниця Марія Потапенко.
Особливі ролі у перформансі відіграють легендарний український поет Юрій Іздрик і австрійська актриса Анн Беннент (яка через другу хвилю коронавірусу з’явиться у виставі у вигляді відеоаватару). Як перформери у виставі діють хореограф Христина Слободянюк і автори опери Роман Григорів та Ілля Разумейко.
Композитор та режисер проєкту Роман Григорів зазначив, що через карантинні обмеження суттєво скоротилася кількість глядачів, але, як би дивно не звучало, для їхньої творчої формації карантин зіграв фундаментальну роль у створенні проєкту. «Власне, весь цей час займалися творчістю і відключились, по суті, від всього звичного життя, ми стали «асоціальні», стали гіпертворчі та бажаємо всім творцям, художникам, митцям не виходити з цього стану творчості», — сказав Григорів.
Одну з ролей в опері виконує відомий український поет Юрій Іздрик – він грає Орфея. «Мені подобається те, що вона (роль – ред.) одночасно і центральна, і епізодична. Дуже короткий сценічний час, що мене влаштовує. В опері звучать мої вірші, написані спеціально для австрійської актриси Анн Беннент, вона мала б приїхати, але, на жаль, через карантин нічого не виходить», — зазначив митець.
«А крім того, монолог Орфея, який я буду оголошувати, теж довелось написати самому. Мені пропонували читати щось італійською мовою, але оскільки я італійську не знаю, то довелося написати оригінальний монолог», — розповів Іздрик.
Співачка Мар’яна Головко зазначила, що працювати над археологічною оперою місцями було непросто, тому що це був виклик – «знайти звук, який намислив собі у голові композитор, а ти, як репродуктор, маєш його відтворити».
«Набагато легше перетворювати свій спів на спів майбутніх людей, коли ти трошечки уявляєш себе людиною майбутнього, людиною, яка переродилася в новому світі, але забула все, що існувало раніше: вона не мала пісень, а мала лише голос. І цей голос міг йти тільки за емоцією, від чого можуть виникати різні звукові відтворення. Ти створюєш нове, а створювати нове цікавіше, ніж повторювати або навіть переробляти старе, ти створюєш щось, чого не існувало раніше», — розповіла вокалістка.
Репетиція опери «Чорнобильдорф» у Києві / Фото: Геннадій Мінченко, УкрінформБаритон Андрій Кошман підкреслив, що у вокальній частині археологічної оперивикористовуються різноманітні техніки, наприклад, горловий спів, а також техніка, коли вокаліст співає на вдиху.
«Тобто, ви не видихаєте повітря, а навпаки, як пилосмок затягуєте його в себе. І фактично вся арія побудована на такій техніці. Тому для вокалістів тут дійсно було над чим попрацювати і з точки зору гармонії, і з точки зору драматургії», — поінформував Кошман про роботу над оперою «Чорнобильдорф».
Фото: Геннадій Мінченко, Артем Галкін