У столиці перейменують майже 280 вулиць: збирають пропозиції киян

190

Київська міська рада збирає пропозиції щодо перейменування 279 міських об’єктів (вулиць, провулків, алей, проспектів, шосе, станцій метрополітену), які мають назви, пов’язані з росією та білоруссю.

Повний список обʼєктів, які планується перейменувати, а також зразок оформлення обґрунтування щодо нових назв можна знайти за посиланням.

За словами заступника міського голови — секретаря Київської міської ради Володимира Бондаренка, у списку на перейменування здебільшого вулиці, чиї назви походять від російських або білоруських міст. Також є обʼєкти, названі на честь письменників, художників, учених.

«У результаті повномасштабного військового вторгнення та тимчасової окупації державою-агресором частини території України необхідно захищати інтереси держави у всіх сферах діяльності. Депутатський корпус Київської міської ради ухвалив рішення зібрати пропозиції мешканців щодо перейменування міських об’єктів, які носять назви, пов’язані з росією та білоруссю», — зазначив Володимир Бондаренко.

Кияни можуть надсилати свої пропозиції до 1 травня. Для цього необхідно надати інформаційну довідку та обґрунтувати запропоновану назву. Згодом буде проведено рейтингове голосування, оскільки саме мешканці мають визначити нові назви для міських об’єктів. У випадку, якщо не надійде жодних пропозиції окремих об’єктів, їх не буде перейменовано.

Заступник міського голови — секретар Київської міської ради підкреслив, що необхідно назавжди позбутись топонімів, які пов’язані з країною-агресором та її сателітом, а також завершити процес дерусифікації у столиці.

Пропозиції щодо перейменування приймаються до 1 травня поточного року на електронну адресу: name@kmr.gov.ua.

Нагадаємо, триває онлайн опитування серед киян щодо нових назв 5 станцій метрополітенуПодавати свої пропозиції можна до 15 травня.

Крім того, у місті створили мапу з білоруськими та російськими назвами вулиць.

Для чого нам потрібне перейменування, на яких назвах наполягають історики та кияни «Вечірньому Києву» розповіла Наталія Старченко, доктор історичних наук, старший науковий співробітник відділу теорії і методики археографії та джерелознавчих наук Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського.

Марія КАТАЄВА«Вечірній Київ»

попередня стаття243 злочини проти журналістів та медіа скоїла росія в Україні за два місяці війни
наступна статтяЛьвівське видавництво розпочало співпрацю з найбільшою книгарнею Берліна