Таке переконання висловив професор Українського католицького університету, директор Інституту історичних досліджень ЛНУ ім.Івана Франка, почесний професор НаУКМА Ярослав Грицак під час Міжнародного телемарафону «Мир і Війна» до 75-річчя завершення Другої світової війни в Європі, передає кореспондент Укрінформу.
«Ми маємо травми пам’яті, одна з яких — поділена пам’ять. Я не є надто оптимістом, що нам вдасться виробити якийсь один спільний наратив. Я вважаю, що історія лікується не так наративами, як певними конкретними речами. Для мене це дві речі. Перша – та, щоб з усіх сил старатися вийти із зони геополітичного конфлікту, геополітичного розлому… І це зміщення суб’єктності України. Щоб не про нас писали історію, не про нас робили історію, а щоб ми самі писали історію і самі робили. І це є питання суб’єктності», — наголосив Грицак.
Водночас він зазначив, що суб’єктність пишеться не тільки історією, а й реформами.
«Три поради, які є універсальні в Україні, — це реформи, реформи і реформи! Це є те домашнє завдання, яке Україна досі не зробила. І це для мене ключове. І другий урок – що Україна повинна вийти з цієї зони, увійшовши в інший простір, де війни не є можливими. Очевидно, що цей простір не може бути Радянський Союз чи Росія. Тому що ми бачимо, що Росія експортує війни і конфлікти – від Абхазії, Чечні до Кримуі Придністров’я. Тому для мене цим простором є Європейський Союз», — підкреслив історик.
За його словами, ЄС можна критикувати за багато речей, але слід визнати, що в Євросоюзі неможливі війни між двома великими державами.
«Скажімо, неможливо уявити, щоб Франція і Німеччина воювали зараз, як воювали за Ельзас і Лотарингію у Першій світовій війні. Так, як зараз воюють Україна і Росія за Донбас. Тому для мене питання європейської інтеграції – це також і питання подолання історичної пам’яті, історичної травми, чого ми всі, українці, так потребуємо», — сказав Грицак.